Громада Приірпіння

У Ірпені пройшов мітинг на підтримку в. о. Ірпінського міського голови та секретаря ради “свободівця” Богдана Мельничука.

Саме його захотів скинути із порушенням закону з крісла інший депутат Юрій Денисенко, який входить в групу дерибанників Ярослава Місяця.

27 червня депутати нібито висловили недовіру Мельничукові. За це проголосувало, з слів Мельничука, 19-ть людей. Це критичний мінімум голосів, оскільки загалом депутатів у раді 36.

Знаковим є те, зазначає Мельничук, що голосував і УДАР-івець Іван Міглазов, який, згідно з постановою ЦВК, більше не має представницького мандату в Ірпінській раді.

Депутата Сергія Тішина, якому ЦВК повернуло мандат, у раді в той день не було.

Посада секретаря ради є стратегічною, оскільки за відсутності міського голови секретар виконує його обов’язки. Тому до виборів, які відбудуться у жовтні місяці, клан дерибанника Місяця, хоче завершити те, що не встиг.

За інформацією джерел в Ірпінській раді, підсудний екс-ректор Петро Мельник заявив на своєму дні народженні, що збирається йти у мери. Він вже отримав підтримку на рівні місцевих рад, зокрема і в селищі Коцюбинське.

Денисенко, за інформацією джерел, є креатурою не лише дери банників з клану Місяця, але й Мельника, який має мерські амбіції.

Мельничук, який очолив місто волею долі, як єдиний “свободівець” в Ірпінській раді після майдану фактично не мав союзників аж до сьогодні.

Володимир Карплюк – забудовник, кум екс-“регіонала” і мера Бучі Федорука вже 5-й рік працює над тим, аби взяти в Ірпені реванш.

Він фактично переміг, за інформацією “Української правди” у 2010 році, коли боровся за крісло мера як протеже Петра Мельника. Але виграла креатура Азарова – Володимир Саржинський.

Тому після скандальної сесії, коли Денисенко зробив незаконний переворот й стало очевидним, що Петро Мельник може поборотись на виборах за мерське крісло. І ось тут в “свободівця” Мельничука та забудовника Карплюка збіглися інтереси.

Не так давно Карплюк вже приходив до кабінету № 2 в Ірпінській раді.

Тут сидять ті, хто вважає себе координаційною радою Ірпінського регіону. Карлюк приходив разом із коцюбинчанином Сергієм Данішем, й просив дати йому можливість поправити Ірпенем цей короткий проміжок часу до виборів.

І тут всі плани забудовника Карплюка, який вибудовував стратегію впродовж 5-ти років, можуть зруйнувати плани його екс-покровителя Петра Мельника.

Тому 1 липня аж 33 громадські організації вирішили підтримати “свободівця” Мельничука й “екстренно зібрали віче”.

У стороні від мітингарів помітили й самого Володимира Карплюка, якого зняли зі спини активісти.

Захід в Ірпені здобув потужну інформаційну підтримку. На одному з провідних загальнонаціональних сайтів – “Українська правда”, хтось проплатив банер з посиланням на статтю про перипетії довкола Ірпінської секретаріади.

І в цій рекламі є прозорий натяк на можливого опонента Карплюка – Петра Мельника.

Банер зник пообіді у п’ятницю.

На той час депутат Ірпінської ради екс-“регіонал” Леонід Глущенко, який активно головував 27 червня на зборах в приміщенні Ірпінської ради, підготував рішення про дострокове припинення повноважень секретаря Ірпінської міської ради Богдана Мельничука.

Також Глущенко зробив ще одне рішення про виконання обов’язків секретаря ради депутатом Юрієм Денисенком.

На думку Богдана Мельничука, таке рішення є незаконним:

“На зборах вони голосували за те, щоб оголосити недовіру мені як депутату, а в рішенні йдеться про припинення моїх повноважень як секретаря. Фактично, це є підробка рішення”.

За Юрія Денисенка на мітинг приїхали вступитися представники Правого сектору в камуфляжі та бронежилетах, що в мирному Ірпені виглядало вже дико.

Частина пікетувальників була на вулиці, а інша частина пішла до приміщення Ірпінської ради.

На захист екс-“регіоналів”, які підтримують Денисенка, виступив Ігор Миколайчик  –  заступник куратора Київської області від Правого сектору Ігоря Мазура.

За словами самовидців, Миколайчик сказав, що потрібно якось мирно вийти з ситуації, що склалася. Також він зазначив, що Денисенко допомагав представникам ПС, коли був намет в Ірпені на площі.

“Його дуже швидко обірвала громада в залі. Молодий чоловік спитав Миколайчика, як представники патріотично налаштованих сил можуть підтримувати екс-“регіоналів” і виступати проти “свободівця”? Миколайчик не знайшов що відповісти й після цих слів вийшов із зали, за ним пішли й представники Правого Сектору”, – розповів Юрій.

Представники Ірпінської самооборони, які називають себе “Координаційною радою ірпінського регіону” й вже кілька місяців займають одне з приміщень міськради, а саме – кабінет № 2, переконують журналістів, що не поділяють думку заїжджих “правосекторівців”:

“Ми нікого не підтримуємо, тримаємо нейтралітет – вони між собою б’ються, а ми виконуєм свою роботу. Щодо виступу Миколайчика – я не можу цього прокоментувати, я не знаю на чиєму боці він виступав”, – розповідає один з представників кабінету № 2 Дмитро Вдовенко.

Володимир Карплюк, який має мерські амбіції в Ірпені, по суті не проти зміни секретаря, але наголошує, що все має відбуватися в законний спосіб.

“Що б не відбувалося, все має відбуватися в законний спосіб. Якби депутати схотіли обрати Денисенка секретарем, вони б мали це зробити законним шляхом, згідно закону “Про місцеве самоврядування” – призначити сесію й зробити це на сесії. Оскільки вони розуміли, що громадськість буде проти цього і на сесії в них цього зробити не вийде, вони вирішили голосувати без сесії. Головне, хто проголосував за Денисенка – це екс-регіонали та вигнані з партії “ударівці”. Загалом, це такий собі реванш Глущенка, який протягом 4 років займався нарізанням Ірпінської землі”, – говорить Володимир Карплюк.

Юрій Денисенко ж вважає своє обрання абсолютно законним.

“Окрім того, що мене на мітингу облили брудом, я нічого не буду коментувати. Я ніколи не був членом Партії регіонів – такий квиток можна купити у будь-якому кіоску на Петрівці. Мене образила позиція Мельничука, якого теж було обрано в незаконний спосіб (фактично цим Денисенко визнав незаконність свого обрання – прим. ред.),” – говорить Денисенко.

“У регламенті міської ради в ст. 40 написано, що якщо є підпис 19 депутатів, вони можуть висловити недовіру міського голови, а так як секретар, за відсутності голови, виконує його обов’язки – недовіру відповідно висловлюють секретарю”, – пояснює Денисенко.

Стосовно того, чи піде Денискенко на мера, сказав таке:

“Я не знаю, чи висуватиму свою кандидатуру. Я над цим ще не думав… Але мій розум, мій досвід, мої знання, якими я володію, я хочу застосувати на користь свого міста (до слова мешкає Денисенко, як і депутати Ярослав Місяць та Марина Власюк, не в Ірпені, а в Бучі – прим ред.). Усі ці речі зараз відбуваються на тлі позачергових виборів”, – не приховує, чому хоче скинути секретаря, Денисенко.

Мельничук же не збирається так легко здаватися й має свій план, який воліє зараз не розголошувати:

“Не хочу всі секрети відкривати на вихідні. Працюємо над вирішенням цього питання. Сесія нелегітимна і ми це доведемо”.

Печатка досі перебуває в Мельничука.