Ворзель силою об’єднали з Бучею. Громада принесла під сільраду шини

0

Біля селищної ради Ворзеля зранку 23 серпня з’явилися шини.

Так громада зреагувала на ганебне рішення 18 депутатів, які з порушенням закону приєднали до Бучі близько 6 000 мешканців селища.

Громада Ворзеля, як і сусідні коцюбинчани, навіть не  знали про це ні сном, ні духом.

У соцмережах цих місцевих обранців уже охрестили “запроданцями”, а саме рішення — “зґвалтуванням” громади.

Ворзеляни не збираються пробачати депутатам такого нахабства. На 24 серпня, у День Незалежності, громада Ворзеля скликає віче, щоб відстояти свої законні права.

За законом, перед об’єднанням в ОТГ мають відбутися громадські слухання, обговорення і референдум із цього питання. Такі слухання у Ворзелі і справді відбувались — перед сесією ради ще в квітні. Тоді громада висловилася однозначно: більшість була проти об’єднання з Ірпенем, Бучею чи Бородянкою. 55 % голосів були віддані за самостійність Ворзеля.

І ось відповідь від громади на свавілля депутатів.

Безымянный

Потім був шантаж громади. Міський голова Бучі переконував, що тим батькам, які віддали дітей до шкіл і садків Бучі, доведется забрати дітей або тиснути на владу Ворзеля, аби селище таки приєднали до Бучі.

Всі розуміють, що за “об’єднаннями” криється непереборне бажання отримати контроль над землевиділенням курортного регіону і дерибанити та забудовувати.

Особливо не терпілося прийняти доленосне рішення депутатській родині Ковальчуків: пропозицію про приєднання вносила з голосу колишній секретар Ворзельської ради Алевтина Ковальчук, а під час поіменного голосування, що перетворилося на циганський ярмарок, її брат Вадим Ковальчук нападав на опонентів, використовуючи обсценну лексику рівня початкових класів.

Найпікантнішим у ситуації є те, що напередодні сесії, увечері, міський голова Бучі екс-регіонал Анатолій Федорук завітав до Ворзельської селищної ради, де на частину депутатів його аргументи, вочевидь, подіяли переконливо. Такий, цілком совкового розливу, підхід до реформ, викликав хвилю обурення ворзелян, — навіть тих, хто був за об’єднання з Бучею.

Інші сумнівні рішення сесії, порівняно з цим, були якимись вже надто дрібними: наприклад, майже непоміченим залишився продаж 49 соток землі на одній із найжвавіших вулиць Ворзеля за приблизну вартість в $350 за сотку, у той час як комерційна ціна стартує щонайменше з $2000.

Утім, громаді Ворзеля вдалося здобути й деякі перемоги — перешкодити прийняти новий генеральний план Ворзеля, який би розв’язував руки забудовникам. Безсовісні депутати маніпулювали АТОвцями: мовляв, дуже хочуть виділити їм землю, але заважає відсутність генерального плану, тож треба спершу прийняти генплан. Зауважимо, що самим депутатам упродовж каденції отримувати ділянки й роздавати їх “своїм” людям відсутність генплану аж ніяк не заважала.

Бажання абсолютно безконтрольно розподіляти земельні ділянки було настільки сильним, що депутати ледь не прийняли детальний план територій, а з ним і генплан Ворзеля як міста-супутника Києва (що передбачає активне зведення “спальників”), хоча ще за кілька годин до того самі ж проголосували за визнання Ворзеля курортом місцевого значення (статус курорту унеможливлює багатоповерхову забудову). Добре, що я, як один з активістів, зауважив це просто перед початком голосування за відповідний проект рішення, унаслідок чого було внесено другий варіант — резервування земель для учасників АТО, який, зрештою, й було проголосовано.

У минулому курорт республіканського значення, Ворзель відомий своїм цілющим повітрям, описаним багатьма академіками. Клімат Ворзеля є унікальним для лікування й реабілітації сердечників. Тепер більшість санаторіїв, — з важкої руки забудовників із кримінальним минулим, — або розвалені, або повільно занепадають.

Про туристичний розвиток селища наразі говорити не випадає, тому статус курорту можна вважати радше реверансом в бік активістів і передвиборчим піаром (сумнів обгрунтований тим, що депутат Київоблради екс-регіоналка Наталія Семко внесла на розгляд це питання трохи запізно — під кінець каденції), аніж реальними планами розвивати рекреаційний потенціал селища. У сучасному Ворзелі за час хазяйнування недобросовісних чиновників з’явилася тільки горезвісна “Курортіндустрія“, а не індустрія курорту.

Те, що очільники селища не здатні вирішити навіть найпростіших побутових проблем місцевих мешканців, доводить рекордна кількість ворзелян, які прийшли на останню сесію: усі охочі не помістилися в залу.

Foto_Zal2

Зокрема, болюче питання водопостачання (багато сімей від початку літа набирають воду по ночах і ходять до селищної ради з порожніми відрами), підняте активістами, хоч і призвело до визнання виконання бюджету незадовільним, знову зависло у повітрі.

Чи вдасться ворзельській громаді домогтися справедливості, довести, що на людей не можна не зважати? Ворзеляни впевнені, що зможуть себе захистити, і що ця ситуація стане наочним прикладом для всієї країни. Адже збори, скликані з такого прикрого приводу у День Незалежності, найголовніше свято країни, є знаком: за Незалежність, за гарантовані Конституцією права, нам усім все ще потрібно боротися.

БезымянныйІван Кулінський, мешканець Ворзеля

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539