Громада Приірпіння

На посаду Бучанського міського голови претендують 9 кандидатів. Троє з них йдуть від партій, решта – самовисуванці.

Журналісти “Громади Приірпіння” вирішили зробити аналіз кандидатів на посаду Бучанського міського голови, аби виборцям було легше зробити осмислений і правильний вибір.

Від громади Бучі висувається Бархоленко Віктор Михайлович – самовисуванець, 1958 року народження. Громадянин України, безпартійний, приватний підприємець,  бучанець.

Бархоленко – відомий активіст, який вже не один рік доводить, що влада Бучі грабує вичерпні ресурси громади.

Активна робота Віктора Бархоленка в боротьбі за справедливість дала свої результати – в судах було визнано, що Бучанська влада незаконно виділяла ліс великими масивами під забудову.

Бархоленка в судових процесах підтримувала значна частина активістів Бучі та Приірпіння.

Суд з’ясовав, що земля в Бучі виділялася на підставних осіб. Зараз відкриті кримінальні провадження щодо перевищення повноважень службовими особами Бучанської міської ради.

Бархоленко переконаний, що бучанці заслуговують на те, щоб жити в екологічно чистому та зеленому місті і виступає проти безконтрольної багатоповерхової забудови міста, про що він пише у своїй програмі. Також він переконаний, що місцеві мешканці в першу чергу заслуговують на покращення житлових умов та розвиток інфраструктури.

Бархоленко – активний дописувач “Громади Приірпіння”.

Головними опонентами Бархоленко бачить екс-регіонала Анатолія Федорука, який не вийшов з Партії регіонів навіть після перших розстрілів на майдані, та Олександра Таможнього, який попри те, що позиціонує себе як опозиціонер, кандидувався від Ліберальної партії до ВРУ при тому, що цю партію очолює депутат, що голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року.

Федорук Анатолій Петрович – 1972 року народження, самовисуванець. Громадянин України, безпартійний, чинний Бучанський міський голова. Родом із села Великої Ведмедівки – Хмельниччина.

Екс-регіонал Федорук, який не збирався виходити з Партії регіонів під час розстрілів людей на майдані, вийшов з лав Партії регіонів після втечі Януковича, вже вп’яте хоче бути мером Бучі.

За більш ніж 10 років перебування на посаді міського голови Бучі, Федорук перетворив місто на спальний район Києва, повністю знищивши його історію та неповторність. І зараз продовжує забудовувати його, не розвиваючи соціальну інфраструктуру. У деяких школах діти навчаються вже у три зімни, а в садочки неможливо влаштуватися, через це значна частина людей возить дітей у дитсадки столиці.

Саме Федорук та його команда незаконно перевели ліс Бучі у 2002-му році під забудову. І так почали з’являтися багатоповерхівки без розвитку соціальної інфраструктури.

У 2010 році дружини Федорука та мера Ірпеня Володимира Карплюка створили будівельну фірму “Будрегіонінвест”, після чого в регіоні став тотально знищуватися ліс, а місто стало забудовуватися багатоповерховими будинками.

За роки правління Федорука в Бучі не було збудовано жодної школи. Замість освітнього закладу всю каденції простояв котлован.

Саме в цей час з’явилися проблеми з питною водою, якої в місті не вистачає на таку кількість населення.

Бучанці обурені та занепокоєні такою якістю води. В соцмережах вони виставляють забруднені фільтри, яким усього лише тиждень і просять замість святкових передвиборчих концертів покращити якість питної води.

Спершу була інформація, що Федорук кандидуватиметься разом із партією “Наш край”, до якої увійшли екс-регіонали. Згодом стало відомо, що він іде в раду як самовисуванець.

Але зараз він не приховує, що вже діє від партії свого кума Володимира Карплюка – “Нові обличчя”.

Минулого року Федорук невдало балотувався до ВРУ. Кандидат-невдаха на фініші опинився 3-м. Його кампанію вів колишній медіаконсультант Саднея Аделаджі – Петро Щербина, який зараз теж у Нових обличчях.

Під час передвиборчої кампанії проти Федорука було відкрите кримінальне провадження через підкуп виборців.

Але на нинішнього голову це не діє.

Цьогорічну передвиборчу кампанію він знову розпочав фактично з підкупу – вручив пенсіонерам та освітянам пледи та по 500 гривень готівкою. Про це повідомляють активісти в соцмережах.

На сьогоднішній день відкрите кримінальне провадження за фактом незаконної діяльності посадових осіб Бучанської міської ради, в тому числі й Федорука щодо незаконного виділення лісу під забудову та виділення землі на підставних осіб.

Окрім цього, будівельною фірмою родини Федорука та Карплюка, згідно висновку фінінспекції, з бюджету Бучі було вкрадено 17 млн гривень. По факту крадіжки відкрите кримінальне провадження.

Попри це Федорук знову хоче стати мером.

Інший кандидат на посаду міського голови Бучі, який вважає себе опозиціонером – Таможній Олександр Васильович – 1975 року народження. Громадянин України, член Партії захисників Вітчизни, ТОВ “Агродар-Україна плюс”, заступник директора ТОВ “Агродар-Україна плюс”. Бучанець.

Висунутий від “Партії захисників Вітчизни”. Нині діючий депутат Бучанської міської ради, який зайшов в раду від “Народної парті” Володимира Литвина і досі очолює одноіменну фракцію.

У Вікіпедії в розділі про фракції в Бучанській раді пишуть, що “Народна партія” співпрацювала з “Партією регіонів” та “Батьківщиною”.

Після революції Гідності мав амбіції стати нардепом. До ВР ішов від “Ліберальної партії”, лідер якої голосував за диктаторські закони 16 січня, але листівки перед виборами розповсюджував, ніби його підтримує БПП.

На одній з сесій Бучанської ради секретар ради Василь Олексюк, який погрожував бучанцям фізичною розправою, розповів про земельні ділянки, які отримала родина Таможнього. За словами Олексюка, їх було більше гектара.

Згідно цієї інформації, родина Таможнього також має земельні ділянки в лісі.

Окрім того, що Таможній іде на мера, він ще й очолює список “Партії захисників Вітчизни” у Бучанську міську раду.

Опозиційна діяльність Таможнього також досить сумнівна. Він не підтримував громаду в судах щодо незаконного виділення лісу під забудову, не виступав проти злочинного Генерального плану забудови Бучі, на сесіях, замість того, щоб голосувати проти, просто утримувався або взагалі не приходив на засідання. Як, наприклад, на одній з останній сесій, де піднімалося питання про мораторій на багатоповерхову багатоквартирну забудову Бучі.

Федорук, очевидно, так хвилюється за своє крісло, що приходить на зустрічі кількох кандидатів на посаду міського голови з громадою і спостерігає за ними особисто.

Ось одна з зустрічей Таможнього з громадою біля одного з будинків по бульвару Богдана Хмельницького.

На цю зустріч Федорук прийшов не один, а в супроводі кандидата в депутати від “Нових облич” екс-зека Івана Лисенка.

Лисенко очолює партійний осередок партії “Нові обличчя” в Бучі та попри це першим номером в списку йтиме секретар ради, екс-регіонал Василь Олексюк, права рука Федорука, який, за словами джерела в раді, разом зі своїм другом Андрієм Карасьовим фальсифікували вибори у 2010 році.

Варто зазначити, що є ще один кандидат, який позиціонує себе як опозиційний, – Лисенко Сергій Миколайович – 1984 року народження, громадянин України, член Політичної партії “Сила людей”, самозайнята особа, адвокат, родом із Запорізької області.

Висувається від політичної партії “Сила людей” – зовсім нещодавно з’явився у Бучі як активний громадський діяч та колумніст “Громади Приірпіння”.

Став відомий тим, що приєднався до активістів Бучі, які неодноразово піднімали питання відсутності школи в новому житловому мікрорайоні по бульвару Богдана Хмельницького та як юрист допоміг їм оформити звернення щодо школи до різних інстанцій.

Але співпраця з активістами міста припинилася через те, що Лисенко підтримав злочинний Генеральний план забудови міста Бучі.

Також Лисенко виступив проти того, що рішення Бучанської ради 2002-го року, яке вже визнане злочинним у всіх судових інстанціях, є незаконним.

“В останній момент з невідомих причин у  Сергія Лисенка та його тодішнього однодумця Сергія Василишина з’явилася особлива думка щодо Генерального плану забудови Бучі, після чого вони відмовилися брати участь в співпраці з активістами й самоусунулися”, – розповідає бучанка Ірина Влащук.

Не дивлячись на те, що активісти тимчасого втратили юриста, вони все ж відправили звернення щодо незаконного Генплану до прокуратури усіх рівнів, завдяки чому був встановлений факт крадіжки з бюджету розвитку Бучі.

Після цього Лисенко відколовся від активістів, створивши в Бучі партійний осередок “Сили людей”.

Активісти ж в раду не кандидуються і продовжують свою незалежну роботу в громадському секторі.

Ще один претендент на опозиційний електорат – Окоєв Іван Миколайович – 1991 року народження. Громадянин України, член політичної партії ВО “Свобода”, Національний Університет Державної податкової служби України, аспірант кафедри Бухгалтерського обліку, родом з Тернопільщини.

Висутий від ВО “Свобода”. До останнього часу Окоєв майже не проявляв себе в громадському житті Бучі.

Не брав участь в заходах, організованих активістами, на відміну від інших представників ВО “Свобода” Бучі та Приірпіння, не підтримував громаду в судах.

“Ми неодноразово зверталися до партійних лідерів ВО “Свободи” з проханням вплинути на корупційні процеси  в Бучі, по тим питанням, яким на сьогоднішній день суди дали оцінку. Але нашій Свободі це було не потрібно. Окоєв був тоді керівником партійного осередку в Бучі. Я особисто говорив Окоєву на загальних зборах, що він як керівник має спонукати Бучанську організацію до активних дій. Я наголошував, що Федорук роздерибанює землі громади та знищує ліс і наполягав на тому, що потрібно робити акції протесту проти забудови та знищення природних ресурсів. Окоєв мені сказав, що ми як організація неспроможні вплинути на дії Федорука. Фактично вся організація, за винятком деяких партійців, усунулася від протидій нинішній владі Бучі”, – розповідає про Окоєва його однопартієць Володимир Завертанов.

Помічник нардепа Олександра Марченка, атовець Ігор Домбровський, переконує, що Окоєв просто не мав часу займатися Бучею:

“Окоєв очолює молодіжне крило ВО “Свободи”, він був зайнятий в обласних акціях. Був більш зайнятий координацією, він очолює ще й “Просвіту”, тому, можливо, на Бучу не вистачало часу. Але ми вважаємо, що Федорук – людина, яку потрібно притягнути до відповідальності й судити за злочини, які він вчинив проти громади Приірпіння й України вцілому, підтримуючи режим Януковича та антимайдан”.

“Хочу нагадати, що Федорук один з тих, хто не покаявся за злочини режиму, частиною якого він був”, – додає Домбровський.

До когорти опозиційних кандидатів останні кілька місяців приєднався екс-регіонал Євген Олексієнко.

Олексієнко Євгеній Олександрович – 1969 року народження, самовисуванець. Громадянин України, безпартійний, директор ПП “Алекс-Альянс”, фірма, що надає охоронні послуги. Бучанець.

Депутат Бучанської міської ради, який був обраний в 2010-му році від Партії регіонів. Екс-регіонал, який разом з іншими членами фракції Партії регіонів в Бучанській раді вийшов з ПР лише після того як Янукович втік із країни.

Після цього Олексієнко змінив свою позицію до Федорука та почав виступати на сесіях проти його діяльності.

Зокрема, висловлювався проти приєднання сусідніх територіальних громад до Бучі.

На цих виборах Олексієнко може відтягнути голоси від опозиційних кандидатів, а це на руку лише одному кандидату – чинному міському голові екс-регіоналу Анатолію Федоруку.

На голову висувається й колишній соратник Олександра Таможнього Олександр Сашко. Разом з ним він їздив на пікніки. На фото він праворуч.

Але потім у них з Таможнім, за інфомрацією джерел, виникли серйозні непорозуміння саме під час партійного висування на виборах.

“Сашко фінансував поїздки пенсіонерів в Почаїв, пікніки і так далі, але коли Таможній не зміг забезпечити  команді прохідну партію, Сашко захотів іти першим в списку “Партії захисників Вітчизни”, а Таможній не віддав йому перше місце, через що й розпочався конфлікт…,” – розповідає джерело в оточенні Таможнього.

І вони розійшлися. Ймовірно, безробітний Сашко вирішив балотуватися самовисуванцем на посаду мера для того, аби віднятнути голоси в однопартійця, оскільки реальних шансів перемогти у нього немає, а в бюлетені партійність у кандидатів буде однакова.

Однопартійці Сашка стверджують, що на голову його зареєстрували незаконно, без потрібного пакету документів. Через це активісти позиваються до суду.

Тим не менше з реєстрації Сашко поки не знятий і офіційна інформація про нього така:  кандидат 1963 року народження, самовисуванець. Громадянин України, безпартійний, тимчасово не працює.

До 2010-го року очолював комунальну фірму-прокладку в Ірпені – “Ірпіньжитлобудінвест”.

За словами джерела в Ірпінській міській раді, після зникнення значної суми бюджетних коштів, тривалий час переховувася через проведення слідчих дій за наслідками корупційних схем. 

“Його шукали, але ніби не знайшли. Кажуть, що він переховувався в Росії. Йому інкримінували 5 мільйонів гривень. Зараз він очевидно домовився з Федоруком, аби відтягнути голоси в опозиційних кандидатів. Дружина Сашка йде першим номером в Ірпінську раду від Народної партії Литвина”, – розповідає джерело.

Скринник Андрій Валерійович – 1987 року народження, самовисуванець, громадянин України, безпартійний, самозайнята особа, адвокат.

Про Скринника нічого не було чути до цього часу ні в політичному, ні в громадському житті міста, але його передвиборча стаття на одному з місцевих сайтів змушує задуматися, чи дійсно він іде в раду для того, щоб її очолити.

Вся стаття Скринника присвячена тому, що він не розуміє, чому його опонненти критикують нинішню владу Бучі та нинішнього очільника міста.

Про те, що він робитиме на посаді мера і чому йде в раду, Скринник не розповідає.

Хасанов Руслан Рафісович – 1987 року народження, Громадянин України, освіта вища, член Політичної партії “Республіка”, ПрАТ “Авікомпанія Букавина”, технічний менеджер, проживає у Бучі.

“Громада Приірпіння” закликає бучанців підтримати Віктора Бархоленка.