У Бучі масово отримали землю мешканці села Дрозди – для Калєтніка

0

Три роки точиться війна за так звані місцеві межигір’я в Бучі. Належать вони родині екс-нардепу комуністу Ігору Калетнику. Хоча самого колишнього першого заступника Верховної ради з грудня 2013 безуспішно розшукують правоохоронні органи, землі передаються не селянам і не трударям, а переходять у спадок від діда до матері нардепа і ніякого тобі криміналу.

Місцину, поряд з парканом у Бучі, з пошарпаними хатами самі мешканці п’ятачка називають не інакше як “гетто”. З одного боку впритул семиметровий паркан з фундаментом 3 метри завглибшки, з іншого трохи далі за будинком мера Ірпеня Володимира Карплюка, такий самий 7-ми метровий паркан.

Журналістка програми Надзвичайні новини Олександра Тіторова поспілкувалася з підставними особами, на яких виділялися ділянки під ще одне межигір ‘я Калєтніка – сільськогосподарське, четверо з них мешканці одного села Дрозди (Білоцерківський район, Київська область).

1

“Коли ми підняли цю шуміху по-поводу цього забору і нашої землі, то Федорук сказав, у вас тут всьо незаконно, а тут ми не знаєм, видно все законно”, – говорить Ірина Долгова, мешканка “гетто”.

Квартири тут ще в п’ятидесятих роках отримували співробітники сільськогосподарської академії, нині це Національний університет природних біоресурсів і природокористування. Люди обслуговували сільськогосподарські угіддя та випасали худобу, коли почалася активна забудова тутешніх золотих гектарів, мешканці звернулися на приватизацію землі під своїми хатами, утім їхні документи відклали вбік, з’явилися значно цікавіші клієнти.

Те, що вочевидь намагалися приховати від людського ока за неосяжним парканом, власники цих 12 гектарів побудувати так і не встигли, колись і цією землею розпоряжався університет, тепер мати Ігора Калетніка, Галина Василівна, її лише днями визнали спадкоємицею, до того золотими гектарами володів вже покійний дід Калетніка, Василь Кірган.

“Схема така: Бучанська ще на той час селищна рада звертається з листом до ректора національного Аграрного університету Дмитра Мельничука з проханням: включити в межі селища Бучі земельну ділянку, яка знаходиться в постійному користуванні ними. Далі ці землі вже виводять на спекулятивний тіньовий ринок землі”, – говорить бучанець Віктор Бархоленко.

120 ділянок по 10 соток водночас опиняються в приватних руках. Нічого дивного, – кажуть у Бучанській міській раді.

1

“Зверталися з огляду на закріплене право в земельному кодексі на отримання у безоплатну власність земельну ділянку. Ці особи вже розпоряджаються своїми земельними ділянками на власний розсуд”, – пояснює “свою правду” юрист Бучанської ради Тарас Шаправський.

Таке бажання ці особи виявили також практично одночасно, тому за лічені дні ці землі скуповує 90-річний дідусь Василь Кирган. Так само. за допомогою підставних, реалізовувалася схема отримання земельних ділянок в “Бучанському межигір’ї” та Біличанському лісі. 

Село Дрозди Білоцерківського району має населення усього тисячу чоловік. Із цієї тисячі одразу четверо селян виявили бажання отримати земельні ділянки у Бучі. Дивно, але у дроздах ці люди прописані також по-сусідству – біля сільської ради. А деякі там навіть працюють.

1

Озброївшись витягом із державного земельного кадастру, розпитуємо місцевих. Виявляється, прізвища зі списку тут не просто відомі.

“Люди не прості. Литвинов Олександр Миколайович – колишній сільський голова – з 2010-го по 2015-й рік. Карпенко – колишній начальник держкомзему, а зараз проректор Білоцерківського аграрного університету. Лець Анатолій – чоловік секретаря сільської ради. За Хаврука – без поняття, може просто людина чисто случайно попасти..”, – розповідає мешканка Дроздів Наталія.

Хто і яку роль відіграв у нахабному землерозподілі намагаємося дізнатися у самих фігурантів списку. Вони не раді.

“Не даром вас б’ють і стріляють, понімаєте! Не даром вас б’ють і стріляють, понімаєте! Не даром! За отаке осьо.. Колотнечу”, – погрожує журналістам Олександр Литвин, колишній голова сільради.

Ось так переконливо намагається намагається довести, що землю не брав, хоча трохи раніше телефоном був відвертіший:

“Це моє діло, моя земельна ділянка. Як хочу так і продаю”.

Журналісти поцікавилися, як ця ділянка опинилася у власності чоловіка.

“Як обично людям видають ділянки. Згідно земельного кодексу України”, – говорить телефоном Литвин.

Так само, згідно земельного кодексу України, очевидно, отримав свій наділ в Бучі і чоловік секретаря сільради. Але, на жаль, і від Анатолія Леця майстер-класу з безкоштовного оформлення бажаних соток не дочекатися.

“Якби в мене була в Бучі земелька, я б на “сімьорці” не їздив би і гній не таскав.. Показать, скільки в мене гною? Можу вам виділить”, – говорить журналістам Лець.

Яким чином отримували й продавали свої 10 бучанських соток мешканці далеких від столиці Дроздів вже мають розслідувати у прокуратурі.

kadastr

Тим часом, у Ірпінському суді розглядається клопотання про повернення 12 га Калєтника до державної власності. Якщо суд стане на бік громади і зрештою закону, то конкретним високопосадовцям слід очікувати кримінального переслідування.

“Так традиційно склалося, що це буде Бучанській міській голова пан Федорук, а також ректор Національного аграрного університету Дмитро Мельничук як посадова особа. Він також повинен нести кримінальну відповідальність. Також є такий невеличкий нюанс, те що губернатором на сьогоднішній день Київської області являється Максим Мелиничук, тобто син Дмитра Мельничука”, – розповідає бархоленко.

Хто саме відповідатиме перед судом в прокуратурі поки не дуже впевнені але землі планують повернути, мовляв, був порушений порядок передачі. Рішення мало б узгоджуватися з Кабміном, чого зроблено не було.

“Органи державної влади, місцевого самоврядування не в праві були приймати якісь рішення, в тому числі працівники університету. Оскільки це було пряме порушення вимог законодавства. В ході цього виділення земель є наявність злочинів в діях конкретних осіб і ми хочемо дослідити в діях яких осіб є ці елементи злочинів й вирішити питання про їх притягнення до кримінальної відповідальності”, – розповідає прокурор Київської області Дмитро Чібісов.

Дмитро Мельничук – вже колишій ректор Національного університету біоресурсів, продовжує працювати простим викладачем, а зараз у відпустці. Зв’язатися з екс-головою вченої ради, який так легко відчужує майно навчального закладу, вдалося телефоном. Він спокійний наче удав. Каже, що все настільки добре з документами. що прокуратурі не підступитися.

“Ми як правило завжди пишем так, що ми не заперечуєм але згідно з законом.. щоб оформлення і розподіл здійснювався згадноіз чинним законодавством України. Так що якщо якесь там порушення найдуть, то це всьо до розподілу”, – переконаний Мельничук.

Рік тому держава вже повернула у свою власність перше так зване межигір’я Калєтника, утім ці 15 га і досі ховаються за тим самим височезним парканом перед самісінькими вікнами мешканців гетто, а за його незаконне відчуження за гратами опинився рівно… ніхто. відтак, імовірність того, що гучні кримінальні провадження та скандальні затримання й надалі множитимуться на нуль, лишаються високою.

Нагадаємо, що 21 липня в помешканні Федорука був проведений обшук, його підозрюють у перевищенні службових повноважень та зловживанні владою під час виділення під забудову 890 га лісу.

Але підозра Федоруку досі не вручена.

 

 

 

 

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539