Громада Приірпіння

31 серпня, у середу, у облраді засідала комісія з питань місцевого самоврядування. В рамках децентралізації мало відбутися обговорення ДОБРОВІЛЬНОГО об’єднання громад. Новоутворені плани громад мають винести на сесійне засідання облради 6 вересня. Соціологічне опитування громади Коцюбинського, підписи, зібрані активістами, свідчать, що коцюбинці до Ірпеня приєднуватися не хочуть.

Більше того, є рішення суду, яке вступило в силу і приєднати селище до Ірпеня нереально. 31 серпня у день засідання комісії активісти від двох джерел дізнаються про те, що в планах засідання комісії є питання Ірпінської територіальної громади, до якої нібито має увійти Коцюбинське. Це попри те, що є рішення суду, попри спротив громади (а об’єднання у нас в країні має бути добровільне!!!) в плані об’єднання фігурує знову Коцюбинське.

І зважте, що на кожну громаду та обговорення ситуації виділено по 15 хвилин. Вдумайтеся, долю сотень тисяч людей вирішують от так нахрапом і бігом. Ні завчасного попередження, ні обговорень. Ні ЗМІ на засіданні. А темі більше року. 

З телефонограми голови облради, яку ми отримали від джерел, стає зрозуміло, що запрошували голів населених пунктів.  Але про таке запрошення селища голова Коцюбинського Ольга Матюшина не була проінформована.

Ми ретельно переглянули тих, кому направляли листа. Оминули, як ми проаналізували, тільки нас.

А ситуація практично в області здавалася вирішеною. Принаймні голова Києво-Святошинської райради Олександр Тигов написав, що Приірпінню слід готуватися до нових виборів. Цей пост він зробив у вівторок увечері. У ці хвилини коцюбинці спостерігали за тим, як депутати “працюють” на сесійному засіданні.

Коли зранку ми від джерел отримали телефонограму голови облради стало зрозуміло, що справу об’єднання вирішуватимуть нахрапом і про добровільність тут не йдеться. Але навіть зранку ми не уявляли якої зухвалості й нахабства набралися “Нові обличчя”.

“На 15:00 я оголосила засідання виконкому. Але яке може бути засідання, якщо мова йде про незалежність селища і його можуть поглинути супроти волі громади, супроти рішення суду. Я одразу ж написала звернення до голови облради і поїхала на засідання комісії. Кого б Ви думали я побачила у облраді? Депутата Нових облич Сергія Даніша. Тобто змова була на всіх рівнях. Мене не проінформували про засідання, щоб не хто інший, як депутат Сергій Даніш, який навіть не мешкає в селищі, представляв громаду,” – розповідає Ольга Матюшина.

Підло, ницо – традиційно для всіх, хто має відношення до ГО НО. Ще коли з’явилися борди з Данішем по селищу у мене було дві версії.

Одна – моральна неповноцінність людей, яким так хочеться вивісити фото в селищі (!!!), де всі й так все про всіх знають. Це варіант для самолюбства, яка дуже постраждало в наслідок поразки на виборах 2015 року. Тепер колишній кандидат на голову селищної ради як кандидат у депутати набрав… менше 70 голосів. Смішно сказати, що ця людина претендує на лідерство в громаді.

Друга версія, про яку я повідомила активістам, Даніша готують на старосту. Від цих бордів в фізією Даніша ця ідея тхне на кілометри. А значить готують варіант приєднання до Ірпеня. Тільки тоді ще не було зрозуміло, як це протягуватимуть. Головна мета – знищити Коцюбинську селищну раду як інститут для представництва інтересів коцюбинців. Поставити керувати селищем людину, яка тут не проживає і є лояльною до Ірпінських забудовників. І тоді земельні питання не будуть розглядатися при всій громаді гласно у будинку культури. Вони перейдуть до Ірпінської ради, куди більшість односельців не поїде і де традиційно порядок денний і проекти рішень заздалегідь не публікують.

Тепер лише подумайте, як режисер провального сценарію малював ситуацію: на засідання комісії приходять всі голови населених пунктів, які хоче бачити в одній громаді Ірпінь. Замість селищної голови Ольги Матюшиної, яку марно намагалися скинути з посади і яку зумисне не проінформували, приходить Сергій Даніш, який не набрав і 70 голосів на виборах.

І от некоцюбинець Даніш мав  би виступати від імені всього селища. Я так розумію, що сценарій був саме такий. А хто його уповноважив?

Але не так склалося, як планували.

На засідання комісії облради з самого ранку прийшов депутат облради від “Свободи” Ігор Домбровський. Він став свідком того, як підступно здала селищна голова Ворзеля Людмила Федорук громаду, яку вона представляє. Попри те, що громада судиться з владою (а ми, коцюбинці, справу вже виграли і рішення вступило в силу!),  Федорук  дала добро на об’є’днання Возеля з Бучею.  Це новоутворення швидше за все буде в порядку денному облради 6 вересня. Це означає – вибори, про які писав Тигов, відбудуться ось на такій території.

Ці буклети особисто Федорук, який був особисто в облраді, роздавав всім, як бізнес-план на глянці (Зважте, питання об’єднання громад – ключове. Федорук є, а Карплюка нема). Ворзеляни вперше цей буклет бачили в облраді. Їм таке у Ворзеля до рук не попадав.

Громаді Бучі треба здорово готуватися до виборів. Ми допоможемо. Але на місці Ворзеля я б оскаржувала в суді рішення облради, якщо воно буде. Бо громади матимуть на місці формального представника – старосту. А своїх депутатів шукатимуть в далекій міськраді. Це неприпустимо.

Ворзель як курорт зникне, коли керуватиме таке владне угруповання, як рада Бучі. А це забудови, висотки, навчання у 3 зміни в школах. Діти ходять в садки Києва.

Цей злочин проти громади став можливим через те, що виборці Ворзеля у 2015 році помилилися і обрали НЕМІСЦЕВУ (!!!!) селищну голову – сестру мера-екс-регіонала Бучі Анатолія Федорука. Він, нагадаю. є кумом мера Ірпеня Карплюка. Мери-забудовники, ймовірно, домовилися про розподіл сфер впливу в регіоні. Ворзель має без бою відійти Бучі, Гостомель Ірпеню втримати не вдалося. Одна ставка з 3 селищ в Приірпінні для Ірпеня – Коцюбинське.

Ірпінь зранку навіть не спробував відвоювати Ворзель. Домовленості були зрежисовані. Але віддавати Коцюбинське так просто Ірпінь не планує. Це єдиний пристоличний шмат землі, який ще не втік з лап ірпінської влади.

“Хочу повідомити всім, що для активістів Ворзеля я замовив перепустки. Складається враження, що, побачивши, як активісти на засіданні обстоювали свої конституційні права й аргументували позиції, декому в облраді це не сподобалося. Може, саме тому голова облради Ганна Старикова мені відмовила виписати перепустки для активістів із селища Коцюбинське,” – наголошує депутат облради Ігор Домбровський.

Але ми пройшли. Я проходила в парламенти різних країн світу. Щоб ми та в своїй державі не потрапили в облраду? Смішно.

Поки ми чекали в кулуарах – приїхав екс-регіонал Дмитро Христюк. Під час розгляду питання про Приірпіння Ігор Домбровський задав посадовій особі Христюку питання щодо Ворзеля.

“Мене дуже дивує той факт, що зранку не було представників Ірпеня, коли розглядали питання щодо Ворзеля. Ірпінь мав би дбати за територіальну цілісність регіону. Але Христюк мені у некоректній формі повідомив, що він нібито не знав, що будуть розглядати це питання. Це не відповідає, на мою думку, дійсності, бо порядок денний був розісланий всім однаковий, більше того у новому проекті паспорту нового регіону Ірпеня Ворзель і Гостомель були відсутні і заступник голови міста не може цього не помічати. Тому у мене склалося враження що по розвалу і переділу регіону Приірпіння є чіткі кулуарні домовленості між олігархами місцевого рівня як-то Карплюк і Федорук. Це зрада інтересів громади Приірпіння,” – наголошує Домбровський.

Зауважу, що у паспорті, про який говорить Домброський, Коцюбинське чомусь має статус міста і розташоване у Києво-Святошинському районі як громада, яка нібито має увійти до складу Ірпінської громади.

Ось який був план із самого початку, але Гостомель вирішив робити свою громаду.

Христюк ні з ким особливо не спілкувався. Сів собі й клацав щось на телефоні. До нього підійшов Сергій Даніш.

Я говорила з селищними та міськими головами. Голова Бобриці бідкався мені, що його громаду ламають через коліно. Аналогічно незадоволений був голова Дмитрівки. Але вони хоча б знали про те, що мало статися 31 серпня. А ми летіли стрімголов. Вийшло під’їхати і в депутата селищної ради Миколи Єременка, якого теж обурювало те, як громади ламають через коліно у ДОБРОВІЛЬНОМУ процесі об’єднання.

Мешканка селища та помічниця нардепа Наталія Коломієць готувала текст звернення та підготувала рішення суду для ознайомлення комісії.

У залі засідання комісії з самого ранку (з першого питання – об’єднання Ворзеля і Бучі) сидів хто б ви бумали? Адвокат екс-регіонала і екс-селищного голови Вадима Садовського – Леонід Танцюра. Це той, який не визнавав бездіяльність Садовського в суді. 

Ще один, хто думав, що може сказати щось про Коцюбинське. На виборах, до речі, 17 липня у моєму окрузі цей некоцюбинець Танцюра отримав… аж пару голосів виборців. Пару – це не фігурально. Це реально. Танцюру цікавили на цьому засіданні межі. Воно й не дивно, бо він з трибуни облради заявив, що йому все одно, хто його дерибанитиме.

І от кожен з цих чоловіків, які до Коцюбинського мають таке відношення, як я до Житомира, вирішив, що може кинути громаду 15-тисячного селища (це дані офіційного останнього перепису населення), бо у них на нашу землю свої плани…

Матюшина – єдина, хто виступив проти об’єднання. Її піднята рука поламала змовникам усі плани.

“Всі розуміємо, що питання точиться довкола лісу. Якби не ліс – ми б нікому не були треба. Ірпеню немає де будуватися. Тому місто шукає нові площі для забудови. В мера Ірпеня, за повідомленнями ЗМІ, є ділянка в нашому лісі. Так от, щоб ніхто не казав про те, що ми хочемо селище комусь здати, я офіційно інформую громаду, що після сьогоднішніх трюків і “договорняків” в облраді, які, на щастя, нам вдалося подолати, я написала офіціне зверненя на голову облради і голову комісії з питань місцевого самоврядування. На вимогу мешканців селища, які до мене звернулися та депутатів ми просимо в облради статус міста обласного значення,” – наголошує Ольга Матюшина.

“Що дає нам статус міста обласного значення? Ми зможемо самі розпоряджатися бюджетом, який виділяється на садки та школи. Щоб не було таких сюрпризів, як цієї зими, коли депутати Ірпінської ради позбавили батьків селища права на безоплатне харчування. Нам треба лікарня – стаціонар, яка обов’язково має бути в місті обласного значення. У нас зараз десь 15 тисяч населення. Але дуже велика кількість особливо в нових будинках проживають і не є зареєстрованими. Зараз здадуть “Атлант”. Це ще десь до 10 тисяч населення. У нас буде 30-тисячний населений пункт. Ми не маємо права дати можливість місто, в якому зареєстровано 40 тис населення нами керувати так, як заманеться. Ми Ірпеню платимо до 10 мільйонів ПДФО. А наш бюджет також до 10 мільйонів. Тобто ми можемо мати 20. Нам треба відповідний штат поліціянтів. Кілька людей не можуть забезпечити тут правопорядок, якими б фаховими вони не були. Хай гроші лишаються в селищі. І ніхто не скаже, що ми здаємо селище забудовникам. Якщо області ми цікаві – то селище має отримати статус міста обласного значення. Буча теж колись була селищем. І це тепер місто. Так що вийти з-під управління Ірпеня цілком реально. Коцюбинське має боротися за право своєї громади за соцінфраструктуру на місці,” – резюмує голова.

Голова облради Ганна Старикова запевнила, що питання об’єднання територіальної громади Ірпеня не буде в порядку денному на сесії облради. Вона порадила Ірпеню об’єднуватися з тим, хто цього хоче. Фактично з тими населеними пунктами, де громади не будуть воювати за свою ідентичність як в Коцюбиському.

Чому офіційно не запросили на засідання селищну голову Коцюбинського Старикова так і не прокоментувала.

Із зали засідань десант ітнрРИГантів пішов радитися. А ми черговий раз усвідомили, що нам просто завдяки небайдужим людям вдалося відбити сьогодні важливий бій.

Що могло б бути?

Через такого горе-представника громади як Даніша, рішення могли б потягнути на сесію і ми б про це не дізналися. А що ж далі? Якби питання не зупинили на цьому етапі вчасно – далі суди. Навіщо це Новим обличчям? А їм дуже треба ресурс волонтерів, активістів та прогресивних депутатів розпорошити на такі справи, щоб ми роками не вилазили з судів. Можна скасовувати пачки рішень псевдосесій, можна скасовувати незаконні рішення ради, можна судитися з депутатами, можуть судитися з ТВК, але це все час і гроші. Отже, менше часу буде в активістів на такі проекти, як організація культурної, комунальної та економічної складової життя громади. А це НО буде блокувати, щоб громада навіть не могла мислити життя без подачок перед виборами. Їм треба залежні й немислячі люди.

Дякую всім, хто сьогодні мобілізувався на захист інтересів громади. Для тих, хто досі думає, що громада нічого не вирішує і треба слухатися лише партійних вказівок інформую: народ України – єдине джерело влади. Читаємо Конституцію. Значить слухати влада буде громаду. Подобається це комусь чи ні. І так буде рано чи пізно на всіх рівнях.

Авторка: Ірина Федорів, журналістка й мешканка селища Коцюбинське