У Бучі забудовники вирубали фруктові дерева – місцева влада ніби не в курсі

0

Наприкінці липня навколо мого будинку невідомі робітники почали різати дерева. Це початок вулиці Тарасівськоі у Бучі – 4-й номер. Вирубка тривала не довго – я та сусіди прибігли з роботи й зупинили її. На наше прохання показати нам дозвільні документи на вирубку дерев, робітники сказали, що всі документи «в сільраді». Але коли ми викликали поліцію, вони швидко протікали в бік будівництва ЖК «Міленіум».

Наступного дня, коли всі були на роботі – робітники вирізали не лише акацію, а й фруктові дерева – яблуні, сливи, абрикоси, які хилитися від плодів. Вирізали всі дерева, які росли навколо нашого подвір’я на земельній ділянці, яку моя родина обробляє біля 40-ка років, а мер Бучі Анатолій Федорук відмовляв нам у приватизації, кажучи, що там ще невідомо що буде по Генплану.

І ось я та мої сусіди побачили в Інтернеті проект Детального плану цієї території й зрозуміли, чому забудовник діє так зухвало. На місці нашого приватного будинку на ДПТ запланований багатоповерховий житловий комплекс, а на місці нашого городу – кільцева дорога.

Раніше, на Генплані був зображений приватний сектор і ніякої висотки на місці нашого будинку не було.

Наш будинок раніше був будинком залізничників на 4 квартири. Він був збудований 1953 року. Там дали житло працівникам залізниці і зразу поряд з будинком виділили ділянки під городи. Будинок ми завжди ремонтували за свої кошти. Біля будинку багато комунікацій, які йдуть до інституту скловолокна. Це газ, вода, кабель один є резервний один робочий, укртелеком та Інтернет всі ведуть по Тарасівській під нашим будинком і на наших городах.

Проблеми у нас почалися після того як у минулому році до нас почав ходити представник «Міленіуму» й пропонувати за наш будинок однокімнатну квартиру кожній родині в новому ЖК. Ми тоді відмовилися й забули про «Міленіум», який забудував поле за нашим будинком страшними монстрами, думали, що назавжди.

Але згодом ми дізналися, що племінниця нашої сусідки – старої бабусі, уклала договір з «Міленіумом» й поміняла свою частину будинку на двокімнатну квартиру в ЖК з доплатою. Проте, бабуся раптово померла й племінниця не встигла вступити в спадщину.

В 2-х інших частинах будинку живуть нащадки працівників залізниці – їхні діти та онуки.

Представник «Міленіуму» запевняв усіх, що в плані на місці нашого будинку вже стоять висотки.

Я з мамою заселилися у цей будинок у 1988 році, мама тоді працювала черговою по станції Буча й має 40 років стажу. Я з 10 років помагала обробляти городи. Садили дерева, розгрібали чагарники.

1 липня ми з сусідами пішли на прийом до Федорука, щоб зрозуміти, що нам робити і де шукати захист від нахабного забудовника. Але Федорука на місці не було, прийом громадян проводив його заступник. Він запевнив нас, що дозволу на вирубку рада не давала і що вони будуть розбиратися.

Потім ми звернулися до «Зеленбуду», де нам теж сказали, що дозволів не давали, а забудовник чи хто там, діяв самовільно.

Але від того нікому не легше, бо наші городи й сад вже розрізняли на тракторі й перетворили на пустир.

Я з моїми сусідами пенсійного віку не знаю, де і в кого мені шукати захисту. Ми не хочемо жити в квартирі – ми звикли жити на землі й обробляти її. Навіщо нас кудись переселяти без нашої згоди, ми що худоба?

Ми якось поцікавилися, чи можливо обміняти наш будинок на рівнозначний приватний але забудовник сказав, що лише однокімнатні квартири на останніх поверхах. Уявіть собі це життя..

Авторка: Ганна Ярмульская, мешканка Бучі

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539