Як Порошенко та Зеленський використали у другому турі свої “зони зростання”

0

Після першого туру виборів у двох штабах почалася боротьба за виборців інших кандидатів, які програли 21 березня. Лідери президентських перегонів змагались і за голоси тих, хто не прийшов голосувати в першому турі. Особливо гостро це питання стояло для команди Петра Порошенка, котрому для перемоги потрібно було достукатися щонайменше до 35% виборців, аби вийти хоча б на результат 50%+.

Громадський рух ЧЕСНО вирішив з’ясувати, у яких округах на Київщині кандидати в Президенти мають найміцніші позиції та де їм найкраще вдалося наростити підтримку за кілька тижнів до другого туру.

Зауважимо, що Зеленський спирався переважно на загальнонаціональну кампанію. У його партії “Слуга народу” немає жодного мера чи депутата місцевих рад. А от у “БПП”, який має партійні осередки в області й кілька років поспіль отримував держфінансування для їх розбудови, була додаткова підтримка на місцях. Не останню роль відіграють й обласні та районні адміністрації, оскільки їхніх голів призначає Президент і це його вертикаль. Тому там у Зеленського за ресурсами були значно слабші позиції.

Крім того, є ще субвенції, які народні депутати, котрі зазвичай голосують за держбюджет, одержують на свої округи. Цей інструмент діє насамперед на парламентських виборах, але може справляти вплив і на президентських, якщо політик, на чий округ виділяли субвенційні кошти, стає VIP-агітатором кандидата в Президенти. У цьогорічній президентській кампанії цей ефект був незначним.

Зниження явки у другому турі було невеликим: на Київщині в середньому прийшло на дільниці на 2,3% менше виборців. Але це свідчить про те, що до понад 35% виборців достукатися кандидатам так і не вдалося. Вони працювали по суті з тими, хто голосував у першому турі.

“Зони зростання” Зеленського – Білоцерківщина й Переяслав-Хмельницький

Володимира Зеленського під час другого туру виборів найбільше підтримали в Переяславі-Хмельницькому (93-й округ). Там за нього віддали голоси 74% виборців. Зауважимо, що саме на цьому окрузі Зеленський наростив підтримку мало не у 2,5 раза, якщо порівнювати з результатами першого туру. Нагадаємо, що 2018 року там саморозпустився партійний осередок “БПП” після того, як головою РДА Порошенко призначив екс-регіонала Юрія Клименка.

Також значну підтримку на Київщині переможець президентських виборів здобув на Білоцерківщині (92-й округ), де за нього проголосували 73,9% виборців. Саме на цьому окрузі Зеленський у другому турі показав піковий приріст: кількість виборців, які підтримали кандидата, зросла в 2,7 раза. Цікаво, що в “БПП” є на цьому окрузі депутат-мажоритарник Віталій Гудзенко, який після першого туру виборів у коментарі Руху ЧЕСНО наголосив, що не бере участі в агітаційній кампанії.

У команді Зеленського кажуть, що в них найбільше прихильників було саме на Білоцерківщині.

Ми задіювали на Київщині такі самі механізми, як і в усій Україні. У нас було багато волонтерів, які були і спостерігачами, і членами ДВК. Вони приходили в “Зе!офіси”, брали агітаційну продукцію. У нас на Київщині було три “Зе!офіси” – у Броварах, Бучі та Білій Церкві. От саме на Білоцерківщині, де в нас найвищий приріст, і було найбільше охочих допомагати. Це Білоцерківський і Ставищенський райони”, – розповідає Ольга Коваль, представниця команди Зеленського на Київщині.

Києво-Святошинський район і Приірпіння цього разу дали Зеленському найменшу кількість голосів порівняно з іншими округами. Там кандидата підтримали майже 64% виборців.

Якщо зіставити ці результати з першим туром виборів, то в 95-му та 96-му округах у Зеленського була найменша “зона зростання”. Це можна пояснити тим, що саме на цих двох округах уже в першому турі він мав максимальну підтримку.

 

 

Тому перетікання голосів від інших кандидатів у відсотковому еквіваленті у другому турі саме на цих округах було значно меншим, оскільки й резерв був незначним.

Але команда Зеленського наголошує, що є й інші чинники, які могли вплинути на результат.

95-й округ ми прирівнюємо до киян (населення Києво-Святошинського округу працює переважно в Києві – прим. ЧЕСНО). Тут динаміка зрозуміла. Це по суті результат міста (у Києві показники Порошенка в другому турі кращі, ніж в області – прим. ЧЕСНО). Але тут є й дуже велика кількість населених пунктів, де значний вплив чинять керівні структури, і вони є провладними. Те ж місто Ірпінь, наприклад. У Петропавлівській Борщагівці результат дуже різниться для нас у нижчий бік. Порошенко взяв там майже 50%”, – наголошує Ольга Коваль.

Справді, під час першого туру виборів Громадський рух ЧЕСНО фіксував застосування адмінресурсу на користь кандидата Петра Порошенка саме в 95-му окрузі. Так, у приміщенні Ірпінської міської ради зберігали агітаційну продукцію Порошенка, а в будинку культури в Коцюбинському дозволили зберігати намет агітаторів кандидата, чим порушили рівність доступу політиків до агітаційного процесу.

“#Команда Порошенка”: як подіяли субвенції й чому забракло спостерігачів

Аналогічна ситуація і з результатами кандидата в Президенти Петра Порошенка. У Києво-Святошинському районі та Приірпінні (95-й округ) у нього, як і в Зеленського, теж мінімальний приріст голосів виборців порівняно з першим туром. Порошенко там також мав у першому турі максимальний показник, що зберігся й у другому турі.

Зазначимо, що, як розповів Руху ЧЕСНО голова ОВК 95-го округу, за кілька днів до виборів у Порошенка істотно зменшилася кількість спостерігачів. Оскільки у другому турі ДВК формувалися з представників лише двох кандидатів, то у штабу Порошенка не вистачило ресурсів для того, аби мати таку саму кількість спостерігачів, як у першому турі, і водночас забезпечити належну кількість членів ДВК. Рух ЧЕСНО в день голосування фіксував відсутність на дільницях спостерігачів від цього кандидата. Проблеми з кадрами у виборчих комісіях були в Порошенка й на загальнонаціональному рівні.

Цікаво, що на Обухівщині (94-й округ), як і в Києво-Святошинському районі (95-й округ), “зона зростання” в Порошенка теж мінімальна. Хоча на Київщині саме округ №94 отримав 2018 року найбільше коштів на соціально-економічний розвиток – 105,9 млн грн, що становить половину субвенцій, залучених в область.

Як повідомляв раніше Рух ЧЕСНО, на 94-й округ претендує народний депутат від “БПП” Ігор Кононенко, який очолює обласний осередок партії.

Громадський рух ЧЕСНО надіслав до прес-служби Кононенка перелік запитань, серед яких було й таке: “Чому не спрацювали субвенції, залучені на 94-й округ, і не дали перемоги?” Однак у відповіді Кононенко вирішив проігнорувати саме це запитання.

Як і в Зеленського, найбільша “зона зростання” в Порошенка – на Білоцерківщині (92-й округ). Це можна пояснити, зокрема, і тим, що в першому турі для жодного з двох кандидатів цей округ не став найкращим за показниками. Порошенко посів там узагалі третє місце, тож не виключено, що саме тому приріст голосів у другому турі на цьому окрузі став піковим.

Кандидатам вдалося б ще більше підвищити свій рейтинг, якби спрацювали місцеві команди партійних осередків. У “Слуги народу” цих команд ще немає, оскільки партія за своєю природою, як і “Народний фронт” 2014 року, є наразі проектом.

На запитання Руху ЧЕСНО, що можна було б змінити у виборчій стратегії Порошенка, Кононенко відповів так:

Вибори минули. Зараз наша команда проводить роботу над помилками, готується до з’їзду та повного перезавантаження партійної вертикалі, виходячи саме з ідеологічних принципів. Нам є що запропонувати людям на парламентських виборах”.

Що стосується мобілізації “теплої аудиторії”, розбудови осередків на Київщині та перспективи дострокових парламентських виборів, то керівник партосередку Київщини має таку позицію:

Петро Порошенко анонсував, що ми хочемо об’єднати всі проєвропейські сили. Усіх громадських діячів та організації, політиків та експертів, які сповідують ті самі принципи, що й ми, запрошуємо спільно йти на вибори… Закон чітко каже, що Президент може звернутися до парламенту з питанням про підтвердження коаліції. Якщо коаліції немає, у депутатів є місяць, щоб її сформувати. І тільки якщо протягом 30 днів Президент зафіксував, що коаліція не сформувалася, тоді він може розпустити парламент. Міжнародні партнери та інвестори чекають від України передбачуваності. Показавши всьому світу високий рівень демократії на президентських виборах, давайте також покажемо, що в нас передбачувана політика”.

До старту президентської кампанії Громадський рух ЧЕСНО проаналізував, з ким має домовленості “БПП” щодо підтримки на мажоритарних округах.

Уже тоді в “БПП” розглядали можливість програшу Порошенка на виборах, тому деякі кандидати планували йти або від політичних сил, або як самовисуванці, що було відображено в аналітичному матеріалі Руху ЧЕСНО.

У Зеленського наголошують, що зараз лише працюють над стратегією добору кандидатів для мажоритарних округів, тому прізвищ тих, хто планує йти на округи Київщини, назвати не можуть.

Наразі пасивна діяльність осередків “БПП”, який отримує на свій розвиток державне фінансування (у 2016-2018 роках – майже 300 млн грн, з яких 160 млн витратили на регіональні парторганізації, і київський обласний осередок отримав за ці роки лише 5,3 млн грн), свідчить про те, що партійне будівництво навіть за наявності коштів провадиться неефективно.

Якщо партії не переглянуть механізмів роботи й не усвідомлять, що застарілі інструменти, такі як субвенції, адмінресурс тощо, не можуть забезпечити 100%-й результат для перемоги, то на парламентських виборах їхні показники можуть значно погіршитися.

Фото на кавер – ТСН

Авторка: Ірина Федорів, головна редкторка сайту Грмоадського руху ЧЕСНО

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539