Чому директор Нацпарку погоджує рубки на 774 га, звільняє працівників і саботує винесення межі?
— 12 Грудня 2019 1
Нового директора НПП “Голосіївський” призначили на фінальному акорді попередньої влади. Конкурсу як такого не було. Вячелсав Потапенко подав свою декларацію на посаду у квітні 2019 року. Основна задача НПП “Голосіївський” – це зберегти зелені легені Києва і виконати указ президента – винести межі Нацпарку в натурі, на що вже рік як виділене фінансування.
“Санітари” лісу: як Потапенко протягнув рубки
На території нацпарку не так просто зрубати дерева. Указом президента ця територія захищена спеціальним природоохоронним статусом без вилучення у землекористувача – столичного комунального підприємства “Святошинського лісопаркового господарства”.
Звісно, що модель утворилася конфліктна. Лісники хочуть займатися заготівлею лісу, а нацпарк має оберігати ліс. І в цій конфліктній моделі головна роль не в лісників, а саме в Нацпарку, який або погоджує рубки, або не погоджує їх. І навіть дирекція нацпарку не може це зробити одноосібно. Це погоджує Науково-технічна рада, яка складається і з експертів, і з працівників НПП.
На адресу НПП “Голосіївський” надійшов лист від “Святошинського ЛПГ” про те, що вони просять узгодити 774 га (!!!) санітарних рубок. Причина стара, як світ. Нібито ці дерева пошкодив короїд та інші шкідники.
Цей лист надійшов за тиждень до засідання Науково-технічної ради (НТР). Звісно, що ми не могли б за тиждень об’їздити і якісно вивчити всі квартали лісництва, про які йде мова в листі від “Святошинського ЛПГ”. Але дещо оглянути за цей час я як заступник начальника ПНДВ встиг.
Ось це квартал 55 Київського лісництва . Дерева цілком здорові. Кожен може у цьому пересвідчитися. Рубки тут не потрібні. Нема критичної кількості сухостою і це не прилегла територія до населених пунктів, де сухостій може загрожувати мешканцям, які прогулюються лісом.
Я невідкладно проінформував керівника НПП про те, що ми тут не можемо дати дозвіл на рубки, бо:
- Науковий відділ НПП не обстежував цю територію і обстежити за тиждень 774 га нереально нашим складом персоналу. Передусім на предмет того, чи є справжні підстави для організації санітарних рубок. У комісію, що проводила попереднє обстеження цих ділянок, співробітники парку запрошені не були.
- Зимою досліджувати, які дерева є сухостоєм (листяні породи), а які є живі важко, як наслідок не зрозуміло, чи варто погоджувати в рубку листяні квартали та виділа, і тому це треба відкласти принаймні на весну.
- Ми не можемо гарантувати червонокнижним рослинам збереження, бо не бачимо зимою, де вони ростуть, а відтак не можемо прорахувати, чи потім під час рубок їх просто не знищать, тому знову ж таки треба чекати весни
Спершу все було гаразд і директор Нацпарку Потапенко підписав листа на “Святошинське ЛПГ”, де були викладені по суті мої аргументи та зауваження науково-дослідного відділу парку, які цілком збігалися. Але потім, як мені відомо, відбулася кулуарна зустріч між Потапенком та директором Святошинського ЛПГ Орестом Обухівським. І позиція керівництва НПП раптом діаметрально змінилася.
Потапенко почав розповідати, що рубки слід погоджувати і ми не можемо сваритися з балансоутримувачем. Я на засіданні НТР взяв слово, де виклав свої аргументи. Потапенко мене перервав і сказав, що в НПП є випадкові люди а-ля активісти, які не розбираються в ситуації і нею не володіють. Ще раз слова він мені не давав. НТР проголосувала за погодження цих рубок на 774 га.
З-поміж тих, хто утримався була моя колега Наталія Середа.
Кадрові чистки
Після такої розгромної НТР, коли стало зрозуміло, що я мовчати не буду і буду захищати зелені легені Києва та Київщини, мене набрала співробітниця НПП і просила переказати слова Потапенка. Мовляв, у мене і у моєї колеги Середи є дві години, щоб написати заяву на звільнення, інакше, Потапенко звільняє мене та її за статтею.
Середа в той день взагалі була на лікарняному. Але Потапенко просив їй переказати, що це його аж ніяк не хвилює. І таки взяв і звільнив мене і її за статтею. Поки підстави нам не відомі, але ми вже повідомлені, що нас звільнено.
Ми не перші, кого звільняє Потапенко. Він як тільки з’явився почав вибивати по 2-3 людей з НПП і казав про те, що йому не потрібні залишки команди Бориса Дробота (Колишнього директора НПП “Голосіївський”).
Нові люди з команди Потапенка були доволі незрозумілими для нас кандидатурами на посади. Так у вересні у Біличанському природоохоронному вдділенні з’явився інспектор Віктор Сенина. Кадровики переконувли нас, що в нього навіть нема документів про вищу освіту, а на цю посаду має бути або вища або неповна вища освіта. На наші питання про освіту він як протеже Потапенка відповідав, що це нас не має хвилювати, бо його сюди поставив Потапенко, а все решта не має значення.
Сенина на роботу не ходив. Якщо за останні місяці був раз чи два – то це чудово. А от гроші він отримував справно. І не просто зарплатню, а й премії, які перевищують оклад.
У цей час ніші працівники, яких Потапенко вирішив вижити, але які справно ходили на роботу і як свої обов’язки виконували, отримували голий оклад, а це в районі 3800 грн. Самі розумієте, які це гроші для проживання в столиці.
Я не виключаю,що після кадрових чисток буде нова посада і для Сенини.
Підробка протоколу
Звісно, що ніхто не складає руки і навіть, якщо Потапенко не бажає визнавати незаконності рубок, то ми це не визнаємо і будемо робити розголос у ЗМІ. Так ми звернулися, аби отримати протокол засідання НТР, яким погодили рубки.
І коли я побачив протокол, то це була німа сцена. Виявляється я (!!!) під протокол сказав, що ми провели обстеження ділянок на території НПП.
Та якщо НПП проводить обстеження, то є відповідні акти, які мають бути підписані. А цих обстежень на 774 га ніхто не робив, бо це фізично нереально зробити.
Що далі і яка позиція міністерства?
Після того, як це питання пішло в публічну площину, я мав розмову з радницею міністра. Вона говорила зі мною телефоном, коли перебувала у закордонному відрядженні. Сподіваюся на персональну зустріч, коли працівники міністерства повернуться і можна буде обговорити ситуацію, яка склалася.
Але головне, що було проговорено, це що Міністерство може не погодити ліміти. Якщо їх не погодять, то все, що написано в протоколі про погодження санітарних рубок на площі 774 га можна викинути у смітник.
Я сподіваюся також, що за фактами підробки протоколу і незаконного звільнення працівників проведуть службове розслідування. Дуже дивно, що для Потапенка наприкінці року пріоритетом стало не завершення процесу винесення меж Біличанського лісу в натуру, а узгодження рубок і кадрові чистки тих, хто дбає за ліс.
Директору НПП всі сили слід кинути на винесення межі нацпарку в натуру, бо закінчується 2019 рік, а це ще досі не зроблено. Зате Потапенко встига давати інтерв’ю прокарплюківським ЗМІ, які обслуговують інтереси дерибанників Біличанського лісу.
Автор: Олександр Соколенко
1 Comment
Я бачив вирубки зараз у лісі. Біля пожежньої вежі і у інших містах. Телефонував у лісництво, казали що то узгоджені вирубки. Може десь є публічний реєстр вирубок? Вже здійснених і майбутніх?
Якщо треба, дайте інструкції що треба доглянути, що перевірити, як задокументувати – є ж люди, які бігають лісом, можемо робили це з користю. Пишіть тут у коментарях куди звертатись з такою пропозицією.