Громада Приірпіння

Авторка: Олена Жежера

Депутат Гостомельської ради Василь Вознюк отримав смс від секретарки ради Олени Кислиці.

Вона відома тим, що організовувала поїздки гостомельчан на антимайдан.

У повідомленні йшлося, що депутати Гостомеля повинні підтримати селищну раду Коцюбинського під стінами облради, де мали з голосу затвердити межу.

Того ж дня гостомельським депутатам були розіслані смс з запрошенням погуляти на катері Дніпром.

“Я впевнений, що під час цієї прогулянки мали обговорювати питання дерибану лісу, так би мовити у невимушеній атмосфері, але так як питання в облраді не пройшло – прогулянку відмінили”, – розповідає Вознюк.

“Взагалі мене шокують ці люди – це мародери, які готові з убитого солдата зняти чоботи й перепродати… В країні війна, а вони гроші для військових не збирають, а яхти замовляють..”, – додає депутат.

Далі журналістам почали телефонувати переполохані бюджетники й казати, що їх змушують їхати на мітинг, який дозволить роздерибанити ліс.

Питання навіть не було у порядку денному, тому, якби не совісні бюджетники та кілька депутатів, захисники Біличанського лісу навряд чи дізнались про те, що на сесію готують документ для чергового етапу дерибану.

Біля приміщення Коцюбинської ради стояли два рейсових автобуси, на яких збоку був напис – проїзд 3 гривні. У ці автобуси вантажили людей та транспаранти, хоча вони б мали перевозити мешканців до Академістечка.

Це стандартна схема адмінресурсу: нагинають бюджетників та перевізників.

Політінформацію серед “біомаси” проводив секретар ради Ковтач. Читав щось з папірця і розповідав за що люди мають стояти перед облрадою.

Ковтач доволі цинічно виглядав на мітингу дерибанників у військовій формі.

Журналісти поцікавились, що означають зірки на його погонах:

“А ви шо не розумієте? Я полковник!”, – вигукнув Ковтач.

Не зрозуміло, чому секретар ради так вирядився на мітинг і з таким загартуванням й умінням досі не в зоні АТО.

Координував процес завантаження в автобуси депутат Сергій Черніков.

Це місцевий Жириновський, який лобіював інтереси монополіста “Майстер-енерго”, член регламентної комісії, який постійно порушує регламент та власник ділянки в Біличанському лісі на вулиці Мальовничій.

Черніков спочатку представився журналістам просто як місцевий мешканець.

На камеру почав жалітися, яке Коцюбинське бідне селище, нема шкіл, садочків, воно не може розвиватись, йому тісно і тому потрібно приєднати до нього сусідній ліс.

Коли журналісти поцікавились, навіщо ж депутати віддали садочок депутату Ільницькому, Черніков одразу почав нападати на журналістів:

“Я вам ничего говорить не буду, вы мне не нравитесь!”, – кричав Черніков.

Після цих випадів він на камеру представився як депутат.

Люди, що сідали в автобуси, як мантру повторювали, що селищу потрібно розвиватись, а зараз нема як.

Під стінами облради зібралось два мітинги. Ті, хто підтримували забудову лісу – це переважно депутати й з десятки два-три звезених людей.

Під облрадою ситуацію контролював депутат Владислав Євстифєєв, який за інформацією від прокурора Ірпеня має майже 100 ділянок (по суті кожна 5-та ділянка з дерибану 2008 року).

Частина працівників бюджетної сфери не знала, чому їх сюди привезли.

“Та я не знаю чому,” – говорить одна з працівниць вишу.

Хлопець, який в першому ряду тримав плакат, привезений Черніковим, сказав, що стоїть за збереження Біличанського лісу.

Були на мітингу й спортсмени з фрі-файту, голова цього виду спорту Андрій Старовойт єдиний власник ділянок в лісі, який встиг побудуватися.

Тренер з цього виду спорту Михайло Росохатий сказав журналістам, що ліс має бути в межах селища, тому що вони зараз не можуть в ньому навіть поприбирати.

Місцева депутатка Ірина Федорів прибирає в лісі регулярно і ні статус, ані визначення межі їй та активістам селища не заважає прибирати тут двічі на рік.

Коцюбинчани, що прийшли, зачувши про те, що облрада може спробувати узаконити межі, а тим самим і дерибан 2008 року, здивувались тому, що на мітингу в робочий час були працівники бюджетної сфери.

“Цікаво було. Я бачив директора 18-ї школи Ігоря Лошицького. Бачив і свого однокласника. Питаю: що ж ти тут робиш. А він мені каже, що те ж саме. Що і я. Подзвонили, мовляв, та й прийшов. Я думаю: е, ні. Мене по дзвінку не збирали. Я прийшов бо дізнався про плани дерибанників,” – говорить коцюбинчанин Олексій Кузьменко.

“Лошицький сказав, що політика – це не його. Але ж виникає закономірне питання: що він робить тоді на мітингу. Далі він якось коротко зазначив, що лютий місяць людей нічому не навчив і війдійшов. Була і депутатка Настенко. Я спробував сфотографувати – відверталась. Взагалі всі вони відвертались від фото. Чого ж відвертатись, якщо прийшов за правду стояти? Наші ніхто не відвертався і всі посміхались, коли їх фотографували,” – додає Кузьменко.

Але дерибанники мали організувати мітинг за будь-яку ціну й їх не цікавило те, що вони цим фактично принижують вкотре працівників освітньої та медичної сфери. На засіданні облради мало б вирішитися давно омріяне питання межі, а значить за дерибан 2008 року можна було б ще посудитись.

До слова наприкінці травня Вищий адмінсуд України визнав, що Київрада правомірно не погоджувала межі на вимогу селища Коцюбинське.

Коли ж активісти почали виступати то і на мікрофон, і на гучномовець накинулися депутати Марія Пегета та Євген Дзюба.

“Скотина, хто тобі платить,” – кричить колишній військовий Дзюба активістці Ірині Федорів.
Аби перекричати гучномовець гурт депутатів та кілька людей підбігли й почали кричати: “брехня! брехня! брехня!”.

У цей час у гучномовець пояснювали, що це чергова спроба ошукати людей, яким уже 4-й рік депутати обіцяють ділянки, а самі з 2008 року мали можливість перепродати свої наділи в лісі.

Дзюба заперечив перед гуртом людей, що отримав ділянку.

Насправді він лукавив перед громадою, бо у 2008 році отримав 15 соток на Мальовничій. Коли ж Дзюбу знайшли у списку – він відійшов.

Активісти показували рішення судів, список підставних осіб з Дніпропетровська, яким уже дали незаконно ділянки в лісі, а не просто пообіцяли. Але люди не могли повірити, що Садовський, який у 2010 році перед виборами пообіцяв і не виконав до 2014 року, зробить перед виборами це знову.

“І що ви думаєте мене Садовський обмане? Як він потім мені в очі дивитиметься? Я з ним вчилась,” – переконана, що отримає ділянку одна з учасниць звезеного мітингу.

“А з цим питанням (501 ділянка на депутатів та підставних – прим. авт.) – мають розбиратись правоохоронці,” – додає жінка.

Документи, де чітко видно межу нацпарку, й те, що голова Київської облдержадміністрації це погодив, ніхто вивчати не хотів.

“Я колись була опозиційною до влади. Я поховала дітей. І перестала боротись,” – говорить інша жінка, якій теж пообіцяли ділянку.

Найбільш агресивні люди говорили, що Садовський за будь-що має покращити їхні житлові умови.

Активісти їм порадили просити квартири в новобудовах “Атланту”, який будується на ДОЦ-і з легкої руки Садовського. Частина сказала, що буде просити.

Підтримати ідею нацпарку прийшли з власної ініціативи коцюбинчани, які вважають, що ліс має бути нацпарком і його дерибанити не можна.

“Мітинг бюджетників був далеко не в собі. Це мали б бути хоч якісь переговори. Вони нападали, це була неповага до співрозмовника. В мене навіть є відео, як нападали. Ображали словесно. Якщо мають якісь претензії нічого не вирішується криками. Вони не знають повної ситуації й не хочуть чути про жодні документи,” – говорить Настя, 11-класниця з коцюбинського, яка з подругою прийшла на мітинг, аби захистити ліс.

Коцюбинчанка Галина Скіпальська стверджує, що на такому мітингу їй бувати не доводилось ще ніколи:

“Я шокована культурою людей. Вони були накручені. Я скільки ходила на акції такого не бачила. Я думала вже дійсно нападуть! Вже там ніхто не розумів, хто за кого. Хтось казав, що Федорів засіла в якійсь машині й з неї говорить в рупор. А Федорів була в приміщенні облради. Потім казали, що це зумисно підібрали голос, що схожий на голос Федорів. Ми навіть не розуміли, хто говорить ті правильні речі у мікрофон, така була ситуація з тим, що, як виявилось, зібралось аж три мітинги!”

Насправді правоохоронці, розуміючи, що буде мітинги з абсолютно протилежними сторонами мали б розвести людей, бо подані дві заявки на мітинг.

“Я – Тетяна Проторченко. Я живу в Гостомелі все своє життя. Ми працювали з Домбровським і я добре моніторю Інтернет та Facebook. Прочитала блог Федорів, що будуть вносити з голосу питання. Просто вже дістали, скажу чесно. До ночі обдзвонювала людей. На мітинг проти дерибану прийшли і Гостомельчани, і люди з Біличів, і з Академу,” – говорить та, чий голос приймали за голос Федорів.

“Я фінансист і працюю комерційним директором. Мене дістали Скаржинські, Карплюки, Федоруки! Я не боюся давно. Була можливість виступити – я виступила,” – додає Тетяна Проторченко, яка до акції з Федорів навіть не була знайома.

У цей час в приміщенні облради селищний голова Гостомеля, який по суті провалив підтримку мітингу дерибанників з боку Гостомельської ради, бо з Гостомеля на провладний мітинг від “екс-регіоналів” не приїхав майже ніхто, шукав депутата облради УДАР-івця Леоніда Танцюру.

“Ти не бачила Танцюру, мені Танцюра потрібен… Слухай, є очкі?”, – помітно нервуючи й шукаючи номер Танцюри в телефоні, питав у журналістів “Сайту громади Приірпіння” селищний голова Кириченко.

Далі Кириченко каже журналістам, що приїхав, аби… привітати громаду Коцюбинського, але одразу ж виправляється, що приїхав “підтримати”.

Привітати так і не вдалося – не було з чим. Прогулянку катером скасували.

Танцюра потім казав, що Кириченко його шукав у суспільно важливій справі.

Сам же одразу пішов до заступника прокурора, який мав бути на сесії облради у випадку, якщо будуть розглянуті питання меж.

Далі на сесії Танцюра наголосив, що все одно, хто дерибанитиме: Київрада чи область. Тому, з його слів, краще, хай дерибанить область.

На вулиці під парасолею Кириченка чекала секретарка Гостомельської ради Олена Кислиця. Побачивши журналістів, почала тікати та прикриватися парасолею.

На питання журналістів, що вона тут робить, сказала:

“Вы что не видите, что я не хочу с вами разговаривать!”

У цей час депутати Коцюбинської ради сіли перед екранами, щоб дивитись, що ж буде на сесії облради й чи буде в порядку денному заповітна межа, що може допомогти через суди узаконити депутатські ділянки.

Депутат Ігор Римаренко, який є найбільшим прогульником ради, був тут як тут.

Прогульник № 1 і кандидат на виліт викладач Римаренко у 2008 році отримав 15 соток на вулиці Травневій. Тому його присутність на цьому заході – невипадкова.

Коли у залі засідань сфотографували депутатку обради Наталію Семко, яка відома тим, що організовувала передвиборчу кампанію Петра Мельника і заради піару дітей коцюбинчан переконувала, що в небезпечному озері можна купатися, як і інші учасники дерибанного процесу, вона не хотіла, щоб її фотографували.

“О-о-о! Она меня сфотографировала! Видела? Видела?” – бідкалась Семко.

При збільшенні фотографії вдалося прочитати, що написала собі Семко на звороті папірця. Тут йдеться про те, що мають написати листа голові облради Бабенку та голові КОДА Шандрі.

Якась особлива роль відведена депутату облради екс-регіоналу Ігореві Борзилі. Біля його прізвища стоїть знак оклику. А по уривку тексту, який вдається прочитати йдеться про внесення питання до порядку денного, очевидно, що це скандальне питання зміни межі, яке зазнало фіаско.

Коли ж робили фотографію Євстифєєва, який розмовляв з Семко, то він обурився:

“Федорив! Веди себя прилично!”

До слова, Федорів була офіційно акредитована як представник ЗМІ. Звинуватити її в тому, що вона порушувала межі пристойності чи регламент ради по суті – безпідставно.

Тому висновок один, Євстифєєв теж не хотів потрапити в кадр.

Від фотокамер ховався і селищний голова Вадим Садовський. Побачивши, що його хочуть сфотографувати, він різко розвернувся й почав дивитись просто у двері. Що там було цікавого – журналісти так і не зрозуміли.

Фактично селищний голова сам себе поставив у куток під вивіскою “Вихід”.

Зрештою таки вдалося зловити Садовського, який зумисне йшов швидко кулуарами ради. Коли його сфотографували, він запитав: “Удовлетворив?”

Екс-регіонал Борзило, запевнив журналістів, що питання меж у порядку денному не буде. За кілька хвилин стало відомо, що Кличко провів переговори й домігся відстрочки цього питання через підписання меморандуму.

До мітингувальників вийшов голова облдержадміністрації Бабенко й повідомив, що питання сьогодні, як того хотіли Садовський разом з депутатами Коцюбинської ради, що отримали ділянки, в порядку денному не буде, що підписаний меморандум і буде створена робоча група щодо меж.

“Коли вийщов Бабенко він опинився на тлі нашого банеру: “Лапи геть від Біличанського лісу”. Банер прихильники дерибану почали одразу відштовхувати,” – розповідає коцюбинчанин Андрій Скіпальський.

Попри те, що меморандум був підписаний питання про Коцюбинське не було в порядку денному, всім депутатам роздали проект рішення про зміну межі Коцюбинського.

Тому активісти вирішили чекати, поки облрада в цілому ухвалить і сформує порядок денний. Попри дощ захисники лісу не розходились.

Проект рішення щодо Коцюбинського дістати не так просто. Спочатку журналісти попросили проект рішення в екс-регіонала Ігоря Борзила, той чесно зізнався, що в нього рішення немає. І дійсно на столі в Борзила лежала лише тоненька брошурка порядку денного, папками з проектами рішень, які роздавались депутатам перед сесією він не обтяжувався.

Далі журналісти попросили проект в Сємко.

“Чого ви мені раньше не позвонили, ми ж з вами вже разом.  проект на вході видавали, спитайте там, зараз не можу вам дати. Я ж уже з вами захищаю ліс…”, – говорить те, у що важко віриться Наталія Сємко.

Вадим Башун, в якого за проханням журналістів попросив проект рішення Борзило, здивувався і не дав:

“А зачем оно им?”

Згодився дати журналістам проект для ознайомлення лише депутат облради Сергій Ареф’єв.

Попри те, що колишні члени Партії регіонів створили в раді нові групи, зокрема, Партія розвитку, гімн нашої держави вони так і не вивчили.

Але Борзило, побачивши що його знімають, піарно поклав руку на серце.

Питання про Коцюбинське так і не внесли до порядку денного, як не чекав цього Садовський біля дверей.

Коли стало зрозуміло, що це фіаско, Садовський просто під час сесії пішов поплакатись на плечі Наталі Семко.

Зрештою Садовський та депутати покинули облраду, а Євстифєєв внизу, ще переконував людей, що тільки дадуть межі й вони одразу почнуть будуватись.

Наголошував, що “Новатор”, який хотів побудувати Володимир Карплюк, був непоганим проектом, бо на думку Євстифєєва, краще будувати багатоповерхівки.

“Євстифєєв переконував, що щойно затвердять межу, одразу будуть лобіювати затвердження меж Гостомеля. Він казав, що десь там уже будується, може мав на увазі канадське селище. Казав, що після люстрації прийшла голова вищого суду, жінка, і сказала, що буде вирішувати на користь власників ділянок,” – розповідає Вероніка Агеєва, яка чула розмову Євстифєєва у фойє облради.

Увечері Ірина Федорів зустрілась особисто з міським головою Віталієм Кличком і наголосила на тому, що здавати територію нацпарку під дерибан не можна, бо це здобуток 5-річної війни за збереження лісу.

“П’ять років місто відстоювало своє право відстояти межі Києва. Було прийнято рішення, що в облраді буде з голосу підняти питання, щоби посунути межі Києва. У травні вищий адмісуд прийняв рішення, що межі будуть незмінні. Я був в облраді. Ми створимо комісію, яка ще раз вивчить це питання. Я впевнений, що закони у нас є, що межі Києва залишаться такими, які вони є,” – відповідає Кличко.

Більше того, Кличко різко розкритикував позицію Танцюри, який з трибуни облради зазначив, що все одно, хто буде дерибанити ліс.

“Я хочу сказати, що я не можу коментувати, те, що я не чув. Але я знаю, що слово дерибан має увійти у минуле. Дерибан закінчився, ми повинні жити по-новому. Для цього люди вийшли на майдан, для цього люди віддали життя. Є закон, якого всі повинні дотримуватись. Біличанський ліс входить до Голосіївського парку. Його межі мають бути незмінними. Це принципове рішення не має ніхто його змінювати,” – запевняє Кличко.

У свою чергу активісти вже формують список членів робочої групи, куди повинні увійти представники всіх ланок рад, активісти, працівники Мінекології, прокуратури та інших осіб.

Зрив голосування облрадою з голосу питання вважають своєю перемогою. Меморандум, який підписав Кличко – тактичною помилкою, що не має жодних юридичних наслідків у правовій сфері. Цю тактичну помилку самі ж активісти готові виправляти у складі робочої групи.

Депутати селищних рад та облради не втрачають надію відбити свої ділянки, й поки триває АТО покататись на катері.

Авторка: Олена Жежера, журналістка.