Громада Приірпіння

На честь загиблого кіборга Максима Ридзанича (позивний Адам) у Бучі перейменовують вулицю. Він загинув наприкінці березня.

Пів року тому, у серпні місяці, загинув легендарний коцюбинчанин Олександр Гуменюк (позивний Батя). Його дружина залишилась з трьома осиротілими дітьми.

“Ми одразу ж після поховання запропонували назвати вулицю чи провулок, де жив герой України його іменем. Звернулися з цим питанням до ради. У нас в селищі дуже багато вулиць, які названі за комуністичних часів. І це було бажання не лише тих, хто тут живе, а й мешканці інших вулиць теж це підтримали,” – розповідає Леонід Рейніш, сусід Гуменюків.

Після загибелі Гуменюка коментатори “Громади Приірпіння” також підтримали цю ідею.

Але влада не зважала на прохання мешканців вулиці Пономарьова, які прийшли на сесію ради на початку вересня – понад півроку тому.  Їхню ініціативу вважали… передчасною.

“Так, значить обговорення цього питання було довготривалим та непростим. Ми всє, как говориться, всє пєрєживаєм і всє висловлюємо свої співчуття родинам загиблих. Но било прийнято такоє рєшєніє, оно било прінято єдіногласно,” – заявляє голова регламентної комісії Костянтин Коваленко недержавною мовою, тим самим порушуючи законодавство України та регламент ради.

“Перейменування частини вулиці Пономарьова на Олександра Гуменюка вважаємо передчасним. Проголосували всі чотири чловіка. Основний аргумет… разниє билі аргументаціі, но главний аргумєнт – война продолжаєтся, поетому какоє названіє етой уліці, будєт оно принято или будєт она переименована, єта или другая ілі трєтяя, передчасною…я прошу прощения,” – резюмує Коваленко.

Нагадаємо, що до регламентної комісії входять такі депутати: Петро Бомба, Микола Магей, Марія Пегета, Сергій Черніков.

Ці слова були сказані у присутності дружини загиблого комбата – Олени Гуменюк. Вона на прохання мешканців попри те, що була у траурі, прийшла на сесію ради.

“В любом случае этому человеку будет зачтена какая-либо из улиц Коцюбинского. Просто просто в данный момент мы не можем определиться какая это будет улица,” – вирішує пом’якшити слова голови регламентної комісії депутат Олексій Олійник і теж порушує закон і регламент, послуговуючись недержавною мовою.

Активістка та мешканка Пономарьова Ольга Матюшина обурились і зазначила, що мешканці вже самі визначились чого хочуть. Голова регламентної комісії  Коваленко відповів їй, що влада натомість встановить меморіальні дошки загиблим.

Варто зазначити, що коли це питання обговорювалося депутатами, селищний голова екс-“регіонал” Вадим Садовський розмовляв із кимось по телефону.

Тим часом секретар ради екс-“регіонал” Олександр Ковтач, який носить задля протягнення дерибану форму військовослужбового для піару, роз’яснив з президії, чим “загрожує” переіменування вулиці:

“Потрібно проводити опитування всієї громади вулиці. Не забувайте, що у всіх є право власності на майно, на земельну ділянку, паспорта. Чи вони хотять випусуватись, а потом приписуватись, це дуже складає великі незручності. Якщо це перейменування я вам скажу так, я вісім років секретарем селищної ради і вісім років до мене ходять люди і, чесно кажучи… клянуть, для чого перейменовувати вулицю Строітельна на Пономарьова, Ворошилова, Бакала перейменували вулицю.”

“Я рекомендую утриматись від перейменування вулиць, тому що воно може призвести до таких насдіків… Право власності, право роздільного користування…це тягне за собою великий негатив… Костянтин Михайлович, давайте ми спочатку проголосуємо за це, що воно (рішення – прим. ред.) є передчасним або треба проводити опитування, треба дати людям відповідь. Це буде перейменування частити вулиці від такого-то такого-то на вулицю такого-то. Але, ви знаєте що, сьогодні перейменувати навіть частину вулицю Пономарьова, ветерана Великої Вітчизняної війни, керівника підприємства, і регалій там мабуть мама дорога…” – додає Ковтач.

Садовський підтакнув своєму секретареві на користь Пономарьова:

“І прі жизні йому давались!”

На цих словах уже не витримала вдова комбата:

“А що в мого чоловіка менше регалій? Давайте на цьому питанні не будемо піаритися. Коли я отримувала тут квартиру, то мене попросили написати довідку, на якій підставі я народила трійню.”

“Може мені ще написати заяву, на якій підставі мій чоловік став героєм?” – обурюється Олена Гуменюк.

“Давайте зробимо рішення гідним. Ми зберемо підписи і, як громада вирішить, так і буде,” – пропонує депутатка Ірина Федорів.

Ковтач запропонував ставити питання на голосування.

“За що ми голосуємо?” – не розуміє селищний голова екс-“регіонал” Вадим Садовський.

І тут голова регламентної комісії оголошує, за що депутати мають проголосувати:

“Перейменування частини вулиці Пономарьова на Олександра Гуменюка вважати передчастним, провести опитування серед мешканців вулиці, ні серед мешканців селища…”

Хтось із депутатів кинув репліку із зали, що слово “передчасним” треба викреслити, щоб не ображати почуття людей і вдови, яка це все слухає.

Присутні мешканці Пономарьова наголосили, що переіменування не зачепить промзону і юросіб, а лише житлові будинки. Як варіант просили зробити хоча б провулок імені Гуменюка.

Депутат-підприємець Ярослав Салівонов, який мав би представляти інтереси мешканців будинку, як виявилось, проживає у цьому ж будинку й саме там зареєстрований. Але у нього тут свій інтерес, який стоїть, на його думку, на заваді перейменуванню:

“Ще є юрособи. Я пояснюю це СПДешніки, фізичні особи, приватні підприємства, що зареєстровані за адресою проживання, кожна людина після цього рішення має прийти, в реєстр, заплатити, внести зміни”.

Нагадаємо, що саме цей депутат понищив кущі під будинком своїх виборців-сусідів.

Хтось запропонував створити комісію, яка вивчить це питання, з депутатів ради. До такого варіанту дружина комбата Гуменюка поставилась із недовірою:

“Ну, які можуть бути депутати, якщо вже оно один (депутат округу, де проживає вдова Олена Гуменюк – прим. ред.) захищає свій інтерес. Наш депутат вже проти, бо боїться свою юридичну адресу змінювати”.

У розмову втрутився юрист селищної ради Павло Мілевський, які і депутатам, і регламентній комісії, що вважає перейменування вулиці передчасним, роз’яснив процедуру:

“Подання на розгляд сессії вносить голова по перейменуванню тієї чи іншої вулиці. До данного подання подається кошторис – скільки буде коштувати перейменування тієї чи іншої вулиці. Потім протягом 14 днів оголошується двохмісячне обговорення мешканців селища. Громадські слухання проводяться після цього. Потім протягом 14 днів збираються всі ті заяви, скарги, які надійшли від людей. Вони обговорюються комісією і лише тоді виноситься для депутатів на голосування.”

“Які наслідки за собою може потягнути перейменування вулиці? Можливо зміну права власності воно за собою і не потягне, зміни самого свідоцтва на право власності, оскільки буде само рішення про перейменування, яке буде підкладатись під свідоцтво,де буде чітко прописано, що вулиця така-то перейменована була на таку. А от питання саме з переєрестрацією мешканців селища. Людина, яка мешкає там, де знаходиться багатоповерхівка, там процедура дещо простіша, оскільки можна звернутися до паспортиста … і він перепропише.Автоматично це зробити неможливо, оскільки кожна людина має заплатити 85 коп державного мита.”

Як виявилося, зі слів юриста, наслідки для людей геть не ті, про які в унісон запевняли екс-“регіонали” селищний голова Вадим Садовський та секретар ради Олександр Ковтач.

Присутні мешканці Пономарьова зголосилися взяти на себе витрати – 85 копійок з людини. І для того, щоб не було незручностей для багатьох людей запропонували у перейменування включити лише кілька будинків і зробити або вулицю, або провулок.

“Що це за вулиця з трьох будинків?” – Допитується голова землеьної комісії Владислав Євстифєєв, який, як відомо, я співорганізатором дерибану Буличанського лісу, де з-поміж інших вулиць є бульвар Садовського та вулиця Казімірова.

Тобто на честь свого роду назвати вулиці для влади – не проблема. А на честь загиблого героя – зась.

“Ви депутат?” – перепитав у Євстифєєва коцюбинчанин і той ствердно відповів.

“Гарний депутат…” – зіронізував чоловік.

І тут екс-регіонал Садовський згадав, що в лісі ще є місце для нових вулиць:

“Ви знаєте, коли будуть плануватись нові вулиці, коли буде затверджена межа … межа все одно затвердиться…”

Тобто свій дерибан лісу екс-“регіонали” вирішили підкріпити іменем загиблого комбата Гуменюка, який завжди виступав за збереження дерев і вчив цьому своїх дітей.

Нагадаємо, що влада доволі швидко і неодноразово організовувала псевдогромадські слухання, щоб провести питання дерибану.

З того часу, як громада звернулась до ради щодо переіменування вулиці на честь загиблого комбата пройшло понад півроку. Селищний голова, як того вимагає закон, не виніс на розгляд депутатськогокорпусу питання щодо переіменування вулиці.

Більше того, громадські слухання, які для дерибану організовувались за лічені дні – теж не були проведені з вересня місяця.

Депутат-комуніст Василь Концеба на вересневій сесії сказав слова, які на його думку пояснювали причини зволікання:

“Я би хотел одно сказать,дай Бог щоб це було останніх два трупа… (Стрюков та Гуменюк) А нє дай Бог, весь посьолок прийдеться перейменовувать”.

Таке ставлення влади вразило і вдову Гуменюка, і присутніх коцюбинчан.

У березні Приірпіння втратило ще одного бійця – кіборга Максима Ридзанича. Він вчився у Коцюбинському, а згодом переїхав до сусідньої Бучі. І на офіційному сайті Бучанської міської ради за тиждень після загибелі кіборга заявили про переіменування вулиці.

” Zк мешканка будинку, де проживає Олена Гуменюк, хочу запитати в селищного голови екс-“регоінала” що йому завадило за півроку подати на розгляд ради це питання? Що для цього зробив наш депутат Ярослав Салівонов? Чому громадські слухання так і не провели?” – обурюється коцюбинчанка Ольга Матюшина.

“Чи ми вміємо добре організовувати дерибани, а коли загинув член територіальної громади, то просто в очі вдові у траурі заявити про те, що переіменування – передчасне і сказати в очі тій-таки вдові, що “трупів” ще буде багато?” – допитується Матюшина.

Вдова комбата Олена Гуменюк восени на сесії наголосила на тому, що її чоловік заснував батальйон і своїм подвигом врятував життя 3-х десятків солдат. На що Садовський заявив, що у землі всі рівні.

“А батальйон Садовського є?” – перепитала Олена Гуменюк.

На що депутат-отець Микола Ільницький кидає репліку: “Провокаторка!”

Це було друге звинувачення депутата в рясі Ільницького у бік жінки в жалобі протягом цієї сесії.

“Те, що відбувається – це ганебно! Так ті будинки, які хочуть перейменуватись, збирають підписи і роблять подання, а те, що ви вирішите, буде на вашій совісті! Все крапка… Те, що ви зараз тут говорите, просто на голову не налазить,” – резюмує депутатка Федорів.

Але юристи наголосили, що без громадських слухань тут не обійтися. І за півроку їх так і не провели. До прикладу можна взяти процес переіменування вулиць у Києві.

Так на офіційному сайті ради провели опитування, аби переіменувати вулицю Леніна й назвати її на честь покійного політика з Грузії Кахи Бендукідзе. Аналогічне опитування провели і для переіменування вулиці Артема на Січових стрільців.

Але, як відомо, офіційного сайту у Коцюбинської селищного ради немає.

Тим часом дружина Гуменюка, хоч і залишилась вдовою із трьома синами на руках, вона продовжує справу свого чоловіка.

У Пісках вона попадала під обстріл і все одно їздить допомагати тим, хто воює за цілісність і незалежність нашої Батьківщини та мирне небо над головами наших дітей.