Громада Приірпіння

Цуrцванг – положення в шахах, при якому будь-який хід гравця веде до погіршення його позицій. Цей термін використовують не лише в шахах. Це явище притаманне і політиці.

До прикладу, після розгону мирного мітингу студентів на майдані, Віктор Янукович зайшов в цугцванг. Кожен його подальший крок вів до повного знищення його як президента. Так само вів він і до знищення його режиму.

Депутати від “Нових облич” у селищі Коцюбинське, які не є зрілими політиками, бо більшості у громадському житті не було видно і чути, ступили на велику шахівницю. Попри те, що мова йде про селище, шахівниця дійсно велика. Мова йде 6-й рік про земельний інтерес. На майже 4 тисячі га поклали око забудовники. Це мільярди.

Відповідно пішаками на шахівниці керують дистанційно “стратеги”, які й створюють для них, мешканців селища, яким виходити на вулицю і дивитися сусідам в очі – цугцванг.

Почалося все з того, що депутати від Нових облич не визнавали, що вони – депутати. Це перший акт п’єси безумства. Повірити у те, що у “Вови-67” нема юриста, який міг би їм до пуття роз’яснити, що вони таки депутати – не дозволяє здоровий глузд. Тому швидше за все цей спектакль був покликаний розбалансувати роботу новообраної голови й відтермінувати обіцяний нею аудит. А перевіряти є що, в цьому ми певні.

Ситуація прояснилася після пояснення очільника Комітету виборців України. Саме Кошель наголосив на тому, що такі дії депутатів “свідчать про дві важливі речі: з самого початку робота ради цими людьми запрограмована на скандальність і на конфліктність. Якщо у таких питаннях шукаються причини для фактичного зриву роботи, то це означає, що надалі депутати будуть спекулювати навколо низки інших питань. Насамперед тих, що пов’язані з фінансами та землею. По-друге, це свідчить про низький професійний рівень депутатів. Якщо вони не можуть розібратися у простих і чітких положеннях.”

Депутати нарешті визнали, що є депутатами. І одразу ж взялися до “роботи” – пікетування селищної голови Ольги Матюшиної. Вимоги пікетувальників не були офіційно викладені на папері, тому це все був черговий організований перфоменс, на якому “Нові обличчя” повідомили, що їм, нібито, не дають працювати.

І от скликали друге засідання сесії. І здавалося б: от вона можливість кожному депутату вступити до комісії, в якій він бажає бути і преспокійно працювати, обрати виконком, про необхідність оновлення якого стільки говорили, готувати проект регламенту і міркувати про проект бюджету для селища на 2016 рік.

“Перед сесією я помітила, що колишній депутат Ярослав Салівоном ходить і показує оголошення про те, що буде сесія 27 числа. Це оголошення я наклеїла як громадянин. Маю повне право. Питаю його, чому він зриває мої оголошення. Пан Салівонов каже, що оголошення про офіційну подію – сесію з посиланням на неофіційний сайт громади. І що? Яку статтю закону я порушила? Що, я як громадянин не можу проінформувати сусідів?” – Допитується активістка Олександра Куцан.

Тим часом на передніх рядах мостилася група впливу Нових облич. О 17:40 секретар Ірпінської ради був не в Ірпені, а в Коцюбинському.

Сесія розпочалась з того, що не дійшли згоди по порядку денному. Виникло термінове бюджетне питання, яке треба було внести до порядку денного.

“Нам від попередньої влади дісталися у спадок програні позови у першій інстанції. Загальна сума, яку може втратити бюджет – майже 4 мільйони гривень. Це кілька річних бюджетів розвитку селища, а це значить повна блокада ремонту доріг, крівель. Про благоустрій можна просто забути. За моїм дорученням юрист у терміновому порядку звернувся до суду, щоб на кілька днів відтермінувати сплату судового збору. Ми не можемо чекати і дня,” – розповідає, чому вносила питання з голосу селищна голова Ольга Матюшина.

Для розуміння, під час попередньої каденції бюджетні питання з голосу виносилися мало не на кожній сесії і всі депутати преспокійно слухали пояснення, що це за питання і голосували за включення його у порядок денний. Тут варто наголосити, що включення питання в порядок денний абсолютно не означає, що за нього проголосують депутати. Це означає, що його заслухають, а потім депутати приймуть рішення.

Але тут почався просто цирк. Слово взяв депутат попередньої каденції Владислав Євстифєєв, який заходився пояснювати голові, що так не робиться, що треба дати депутатам час, щоб вони вивчили це питання. На його думку можна почекати і скликати позачергову сесію на наступному тижні.

Після того, як Матюшина кілька разів пояснила ризики для бюджету громади, слово взяла Олена Лютенко – працівниця планово-економічного відділу ради, яка товкмачила депутатам те ж саме, що й Матюшина.

Далі до бюджетного лікнепу приєднався і бухгалтер Коцюбинської селищної ради. Пів години пішло ні на що.

Але якби таке учворили новообрані депутати, то це ще було б півбіди. Ну, люди не знають, яка процедура, перший раз на сесії, до того їх на сесії я жодного разу не бачила… Словом, які претензії до некристалізованої політичної еліти, на яких мандат впав і вони самі шоковані, що з ним робити, бо розуміння процедур і законів – нуль.

Але ж з-поміж депутатів є й ті, хто має інституційну пам’ять. Це депутати попередньої каденції і саме вони відповідають за те, що змарнували стільки часу, підбурюючи новачків на абсурдний цирк в сесійній залі. До відома виборців, з-поміж 26 депутатів ради – 6 з попередньої каденції (Владислав Євстифєєв, Юлія Главацька, Петро Бомба, Микола Ільницький, Ігор Рожанський та Сергій Ясінєв).

У залі сиділа колишня депутатка Ганна Настенко, яка очолювала бюджетну комісію. І вона прекрасно розуміла необхідність таких дій. Але депутати попередньої каденції як по нотам розігрували фарс.

Головний диригент дій Нових облич – секретар Ірпінської ради Юрій Денисенко, який увесь час переписувався по телефону.

Так само сидів у перших рядах і депутат Ірпінської ради Олексій Олійник, який пересідав з однієї половини залу під час сесії в іншу і щось намагався підказати депутатам. Йому виносили попередження й казали, що можуть видалити з залу. Люди таку пропозицію зустріли оплесками. Ті, хто сиділи позаду  на депутата Олійника були особливо злі, бо будинок на Пономарьова 2/2 залишився без опалення через те, що Олійник порадив мешканцям не платити гроші ОСББ. Тепер цінні поради він роздавав депутатам на сесії.

До відома, задля вирішення бюджетних питань можна скликати позачергову сесію з сьогодні на завтра. І це є чи не єдина виправдана причина для депутатів зібратися і приймати оперативно рішення. Бо є справи, які не можуть чекати, поки на них знезійде натхнення чи ласка попрацювати.

Для прийняття рішення оголосили перерву і Нові обличчя – радилися. Це допомогло, і справа зрушила з місця. Порядок денний прийняли.

Що мене далі вразило, як людину, яка 5 років була в лічильній комісії. З трьох членів лічильної комісії рахував голоси тільки один. Такого не було жодного разу за часів попередньої каденції. Всі три члени комісії (як правило, вона була у складі Марії Пегети, Ярослава Салівонова та мене) разували голоси, а потім озвучували число, яке вийшло. Але двоє інших членів лічильної комісії пропозицію Матюшиної сісти так, щоб можна було рахувати голови просто проігнорували.

Більше того, навіть у Вадима Садовського мене, людину яка була в жорсткій опозиції, включали до лічильної комісії. Це гарантує об’єктивний підрахунок голосів, до якого ні в кого не виникає питань. У Нових облич, які, як і за часів Садовського, складають провладну більшість, як виявилося, параноїдальний страх не допустити до підрахунку голосів нікого, окрім себе.

Перше питання – обрання секретаря – розглядали впродовж майже двох годин. Ольга Матюшина мала право висунути кандидатуру з-поміж депутатів на свій вибір. З-поміж 26 депутатів вона обрала гідну людину – Олену Гуменюк-Торган. Цей вибір зал зустрів оплесками.

“Я не знаю новообраного депутата, який би зробив для громади більше. І справа навіть не в тому, яку жертву принесла її сім’я, коли діти втратили батька, а вона чоловіка. У пані Олени прекрасні організаторські здібності. Вона волонтерить і возить у Піски допомогу нашим воїнам, орагнізовує роботу волонетрського руху і має економічну освіту,” – роз’яснює Матюшина, чому обрала саме Гуменюк.

“Я переконана, що Гуменюк-Торган порядна і чесна людина. А саме фахових і чесних людей нам так бракує на держслужбі. Тому я просила депутатів підтримати саме цю кандидатуру,” – резюмує Матюшина.

Слова підтримки сказав і боєць батальйону Київська Русь, який заснував комбат Гуменюк, – Микола Єременко. Цей депутат служив у цьому батальоні і був під Дебальцево, куди Гуменюк доставляла допомогу. Після виступу Гуменюк громада аплодувала.

До слова, днями Гуменюк вручали премію як “Жінці третього тисячоліття”.

І от почали готувати бюлетені для таємного голосування. Аж раптом у Владислава Євстифєєва знайшлося ще одне доречне зауваження. У бюлетені, який підписав обраний більшістю секретаріат, треба було від руки написати “за” чи “проти”.

І тут почався черговий зрив процедури голосування і затягування часу. Я нагадую панові Євстифєєву, що за попередньої каденції кандидатуру секретаря з порушенням закону обрали взагалі під час відкритого голосування і всіх терміново збирали на повторне таємне голосування. І в бюлетенях ми писали “за” і “проти”. І тоді ж таки депутатів не привели до присяги на першому засідання, бо забули. І нічого. Не брали навіть скриньки для таємного голосування.

Я не бачила, щоб Євстифєєв чи інші депутати блокували роботу Садовського, викрикали якісь несусвітні вимоги. Що ж Вас все влаштувало тоді й не влаштувало тепер?

Зрештою депутати попросили про перерву. Так часто робиться, коли треба провести переговори. Депутатська група “Нових облич” реально не знає, що їм робити. Тому треба роз’яснювати, як ТРЕБА голосувати і що ТРЕБА робити. Тільки от КОМУ це “треба”… Чий інтерес обстоюють депутати?

Після перерви, яка тривала з 20 хвилин депутати повернулися і голосували за тими ж бюлетенями, які були зроблені раніше. Питання: нахіба був цей цирк? Чому затягувалась робота ради?

До честі пані Гуменюк-Торган, вона перепитала, чи може вона брати участь у голосуванні, чи не буде це конфліктом інтересів. Після цього я переконалась остаточно в тому, що людина, яка ходила і просто спостерігала протягом року за роботою депутатів, принаймні має розуміння того, що можна порушити і що може бути конфлікт інтересів (не в цьому пипадку).

За результатами голосування кандидатура Олени Гуменюк-Торган набрала “за” – 6 голосів, 4 бюлетені виявилися зіпсованими, а решта – “проти”. Саме під час таємного голосування видно, яка реальна підтримка є в селищного голови в раді – 6 голосів. Щодо 4 зіпсованих бюлетенів, то або депутати вже геть не розуміють, що треба зробити з бюлетенем, або совість не дозволила написати проти, але й приналежність до провладного табору не дозволила поставити “за”.

Матюшина перепитала, чи є пропозиція від депутатів. Євстіфєєв, я наголошую, в цьому “театрі абсурду”,бал правив саме він, людина яка не кандидувалася від Нових облич, запропонував Юлію Главацьку на посаду секретаря ради.

Це було доволі очікувано. Я зрозуміла, що її ставитимуть на секретаря ще на першому засіданні. По-перше, вона дуже активно себе поводила, викрикувала, командувала депутатам не присягати і не вставати. Депутати, яких тоді підставили такими “порадами”, що вони потім писали нікчемні звернення до ЦВК і вимагали в члена виконкому скликати раду, і далі не зрозуміли, хто їх в очах громади множить на нуль.

За всі 5 років у раді, під час сидіння на “гальорці” від неї можна було добитися пару речень в кращому випадку, а значить роблю висновок – це абсолютно слухняна та залежна від волі ірпінського очільника фігура, з чим і „вітаю” виборців Коцюбинського які голосували за „Нові обличчя”. Ви вибирали людей які будуть захищати ваші інтереси чи цинічних забудовників? Отже нате отримайте філію приватного бізнесу у ірпінській владі!

По-друге, її не подали у пропозиції “НО” до списку жодної комісії. І по-третє, на початку сесії Сергій Ясінєв прийшов з букетом рожевих троянд. Це однозначно був букет для привітання їхньої кандидатури на секретаря – жінки.

Кандидатура Главацької була обрана в Ірпені не випадково. Вона – працівниця Ірпінської ради, а значить буде свого роду довіреною особою Вови-67 тут у нас в Коцюбинській раді. Свою лояльність до запланованої схеми дерибану Главацька засвідчила під час поіменного голосування за кооперативи, яким віддали під забудову сотні гектарів лісу. Це питання – прямий бізнес-інтерес Євстіфєєва.

Більше того, під час однієї з останніх сесій Главацька підтримала виділення ділянки для зятя селищного голови Сергія Осіпова, який зробив посеред селища склад “Епіцентру”.

Тепер бюджет отримує копійки за оренду землі, зате дороги фури “Епіцентру” нищать так, що ми за ремонт заплатимо неспівмірно більше коштів, аніж отримуємо від оренди. От такого секретаря пролобіював Євстіфєєв та Нові обличчя.

Кандидатуру Главацької громада зустріла криками “Ганьба”. Це був разючий контраст з тим, як громада сприйняла кандидатуру Гуменюк-Торган.

І тут головний диригент безхребетної групи “НО” – Євстіфєєв, який до слова, до НО не входить, – наголосив, що у них є нова форма бюлетеню. Навіщо було продовжувати цей цирк – невідомо, бо вже було голосування за першим зразком бюлетенів і всі з цим погодились, навіть Нові обличчя. Але затягнути час засідання, щоб люди не витримали і пішли – це святе. Але громада стоїчно трималася.

За результатами голосування Главацька перемогла. 5 голосів проти. Тут немає великої таємниці, хто як голосував. Люди знову кричали: “Ганьба”. Воно і не дивно, бо нещодавно з соцмережі коцюбинчани дізналися, про те, що нібито брат Главацької у нетверезому стані збив дитину й не допомагав родині. До слова, допомогти родині дівчики до розголосу ЗМІ могли б більш совісливіші родичі – місцевий політик так точно.

Більше того, журналісти зробили матеріал про стоянку поблизу ліцею, до якої, згідно з інформацією в сюжеті, має відношення той таки брат Главацької.

До честі Матюшиної, варто зауважити, що вона миттєво реагувала на крики “ганьба” і попри те, що перемогла не запропонована нею кандидатура на посаду секретаря закликала громаду  зберігати спокій задля продовження засідання. Главцька ж наголосила, що налаштована на співпрацю. У відповідь Матюшина зазначила, що їй щиро хочеться вірити в те, що це не порожні слова.

Далі проголосували одноголосно за питання, на якому так наполягала Матюшина – виділити кошти на судовий збір. Це було швидко, бо на роз’яснення цього питання вже витратили багато часу на початку сесії.

І потім почалося найцікавіше. Депутати мали б затвердити розподіл на комісії.

“Я отримала від кожного депутата письмову заяву, в якій він комісії себе бачить. За законом ніхто не може примусити депутата працювати в тій чи іншій комісії. Тому депутатам я озвучила волю кожного. За першу бюджетну комісію проглосували. Далі я назвала членів двох наступних комісій, де головами мали бути за поданням “Нових облич” їхні ж депутати. І уявіть мій подив, коли у мене на руках підписані заяви, я їх озвучую, а самі ж депутати від “Нових облич” просто не голосують “за”, а голосують “утрималися,” – розповідає після сесії Ольга Матюшина.

“Я шокована, бо процедура була абсолютно демократична. Роз’яснювала, що не можуть нікого примусити йти в якусь комісію, де депутат не хоче працювати,” – додає Матюшина.

Селищна голова зачитала дві  заяви про створення фракції “Сила людей” (Єременко, Домбровський) та “БПП” (Анісімов, Пилипенко). За законом, що, між іншим, роз’яснювали не раз на тренінгах, депутати мають право створити фракції (“Нові обличчя” цього не зробили) і тоді вони мають претендувати на пропорційне представництво в комісіях.

Що це значить? Що є 5 комісій і 5 голів. БПП і Сила Людей як фракції можуть просити собі свою квоту. Ось чому в Ірпені та Бучі так квапилися на першому ж засіданні проголосувати за розподіл депутатів по комісіях, щоб депутати з БПП та Свободи не встигли створити свою фракцію і, згідно з законом, вимагати пропорційного представництва. От так при тому, що опозиція могла б контролювати за кількістю депутатів загалом 2 комісії, їх просто розпорошили і не дали жодної ключової посади.

А в Коцюбинському фракції створити встигли. Відповідно вони мають право на пропорційні квоти. Тому “НО” та їхній вірний соратник Євстіфєєв не придумали нічого розумнішого як просто завалити формування комісій, до яких вони самі ж написали заяви, шляхом голосування “утримався”.

“Насправді закон не регламентує, скільки має бути комісій і яких. Може бути взагалі тільки бюджетна, якщо тільки туди захочуть увійти депутати, але вона буде тоді вирішувати всі інші питання, що треба передбачити у назві комісії й регламенті,” – наголошував під час тренінгу Олександр Солонтай, експерт Інституту політичної освіти.

Ну, у нас, на щастя, комісія, яка нам треба – сформована. Повністю з членів Нових облич. Тому бюджет селища – це суцільна зона відповідальності Нових облич. Все так, як вони хотіли. Тому вже за місяць ми побачимо, що ж вони нам напланують на ремонт доріг, дахів та благоустрій селища. І як вони бачать формування бюджету в умовах судових позовів на мільйони.

Знаково, що на головування комісії з питань містобудування “НО” активно лобіювали… Кого б ви думали? Владислава Євстифєєва!

“Як можна підтримувати таку кандидатуру на голову, якщо у нього прямий конфлікт інтересів і він навіть це не заперечив. За словами прокурора у нього майже 100 ділянок лісу. Це підтвердив прокурор.

І це тепер він буде займатися містобудівними умовами? Нащо двічі обирати голову комісії, якщо його фактично мають от-от заарештувати за такі діяння,” – пояснює Микола Єременко, який виступив проти такої кадрової політики.

Зал зустрів аргументи Єременка аплодисментами. А Євстєфєєв і далі просив Матюшину поставити на голосування варіант, де він – голова.

“Ну як я можу порушити закон? До мене звернувся голова депутатської фракції БПП, що він хоче очолити цю комісію. І в нього є на це право. Голова фракції “Сили людей” Микола Єременко, який до слова не балотувався навіть у моїй команді, хоче бачити очільником комісії з питань регламенту людину з своєї фракції. І теж, за законом, має на це повне право. Тим більше, що людина, яка претендує на голову регламентної комісії найперша засвідчила своє бажання там працювати, працює два тижні над проектом регламенту, поки депутати саботують процес створення комісій, не ходять на тренінги й пікетують раду,” – наголошує Матюшина після сесії.

Розривом шаблону стала пропозиція від “НО” зробити членом реглментної комісії Базилівського Сергія , який власноруч підписався, що він хоче бути в бюджетній, і за це вже було проголосовано? Головне, що цю пропозицію озвучила новообрана секртерака Юлія Главацька, яка взагалі з моменту обрання не може входити в жодну фракцію чи депутатську групу. А відтак взагалі не має права лобіювати інтереси якоїсь фракції принайнмі так топорно і прямо.

Селищна голова справедливо перепитала депутата, який хоче перейти в профільну комісію, які зміни він, як кандидат до регламентної комісії хоче запровадити в регламент ради. І от біда… чоловіча кандидатура, яка говорила голосом Главацької, сповістила на загал, що ПРОЧИТАЄ регламент. Вдумайтесь, друге засідання, а депутат НЕ ЧИТАВ регламент і хоче до комісії з питань регламенту. Завіса.

Саме в цей момент моя донька перепитала мене: “Мамо, а коли закінчиться ця вистава?”

Процес формування комісій був завалений з вини “Нових облич” остаточно. Наголошую, що вони саботували своїх же кандидатів, яких своїми руками розписали в комісії. Своїх же голів і своїх же кандидатів.

Матюшина далі перейшла до останнього питання порядку денного – виконкому. Депутати затвердили лише кількісний склад.

Це квота селищного голови, і “Нові обличчя” можуть стояти на вухах, придумувати 1000 перерв, битися головою об стіну, але законотворець передбачив неможливість узурпації різних гілок влади однією стороною. Тобто якщо на секретаря ради депутати можуть винести кандатуру, то на виконком – тільки голова.

Як зазначив на тренінгу Солонтай, що в особливо гострих випадках, а у нас, очевидно, він особливо гострий, виконком можна зробити у мінімальному складі з тих людей, які мають входити до виконкому, за законом. Все.

Я пригадую, як формували виконком у 2010 році. Садовський як голова просто назвав прізвища людей і за них, без жодного представлення, тупо проголосували. Матюшина ж дала рекомендації кожній людині і ті, хто був в залі піднімалися на сцену і за необхідності відповідали на питання депутатів.

При тому, що в депутатів не залишилося ЖОДНОГО питання до кандидатів, вони своєю більшістю “утрималися”.

І тут я згадала феєричне відео “ПРІГЛАСІТЄ МІНЯ НА СЄСІЮ” у виконанні депутатки Хоптінської.

А нащо Вам сесія, шановні депутати-пікетувальники? Я не побачила там Вашої роботи, бажання працювати. Чому пані Хоптінська, яка не розуміє, що сесія, не скликається, коли тече дах, що сесію не скликає заступник голови, вирішила очолити комісію з питань регламенту? Чому, якщо вірила, що на сесії вирішується питання протікання даху його не підняла?

Хто їй напише регламент, якщо вона як депутат не розуміє, що є депутатом і не голосує за ті комісії, за які сама ж підписалась? “Вова-67”? Нові обличчя мають розуміти, що люди, які бачили всю убогість їхньої роботи, підуть в двори і розкажуть. Це ж  Ваші сусіди, Ваші виборці!!!

На відміну від Ковтача, який чкурнув в Бучу, всі депутати тут, поруч з нами. Тому, шановні виборці, ставте їм доручення за дорученням, бо у них купа часу на пікети, і геть нема часу на роботу в комісіях. Хай попрацюють без комісій і попашуть кожен за 5 комісій, раз такі мудрі.

На засіданні були правники, яких на прохання активістів делегував нардеп Руслан Сольвар, а також народна депутатка Ольга Червакова, яка до того, як стати депутатом, була парламентським кореспондентом на телеканалі СТБ і неодноразово і як журналіст і як нардеп приїздила в селище Коцюбинське.

“Я пишаюся тим, що в Вашій громаді є люди, які готові прийти у п’ятницю ввечері й контролювати до 23:00 роботу депутатів селищної ради.

Я передала селищній голові лист від прем’єр-міністра. Ми зараз ведемо перемовини про виділення коштів для винесення меж нацпарку, до якого увійшов Біличанський ліс в натуру. Тоді питання дерибану для деяких політиків буде закрите й я сподіваюст робота ради налагодиться,” – наголошує народна депутатка Ольга Червакова після сесії.

“Я хочу сказати, що якби ми приходили до парламенту і за наявності всіх депутатів у залі просто і безпідставно, без пояснень саботували всі законопроекти, голосуючи постійно “утримався”, то нас би давно винесли з зали люди,” – додає Червакова.

Після сесії Червакова написала у соцмережі ось такі слова.

Громаду Коцюбинського та розвиток демократичних процесів у Приірпінні приїхали підтримати і мешканці Ірпеня, і мешканці Гостомеля, і мешканці Києва, які дізналися про сесію від активістів. Для мене саме вони – найбільше відкриття. Бо приїхати для розвитку демократії у сусідню громаду – це вершина самосвідомості.

Попри те, що робота ради неконструктивна й несе пряму загрозу добробуту громади, є дуже важливі плюси. По-перше, сесії нарешті стали доступними для громади. Варто лише подивитися на кількість переглядів на офіційному сайті ради.

Я пригадую, що коли переглядала оголошення про скликання сесії як депутат попередньої каденції, то у день проведення сесії кількість переглядів могла бути менша, ніж кількість депутатів.

І головне, що навіть у п’ятницю, наприкінці тижня, коли люди можуть виїздити  селища на вихідні, у залі було кілька сотень людей, які були готові контролювати дії влади і стежити за ними.

Коли я перед виборами була на сесії у Спрінгфілдській міській раді, то я мріяла, щоб депутати сиділи обличчям до людей і щоб кожне голосування було видиме для виборців. Щоб депутати дивилися в очі людям і розуміли, що про них думає громада.

І от моя мрія збулася. Громада бачила підняту руку кожного і було зручно їх всіх знімати.

Це єдиний такий випадок у Приірпінні. І навряд така практика поширена в Україні. Є ще один суттєвий плюс європеїзації.

Ви не повірите, я вперше на сесію прийшла з дитиною. Бо було місце, де вона та інші діти могли вільно гратися. А сесія, для розуміння, тривала 5 годин. Це фото зроблене після 23:00.

Андрій Скіпальський, поки лічильна комісія і секретаріат другу годину готувались до обрання секретаря (першого питання в порядку денному), проводив майстер-клас для дітей з конструювання паперових літаків.

Як виявилося, батько трьох хлопців, єдиний з активістів міг змайструвати доброго літака і навчив дітей запускати їх пачками – казав, що це десантники.

Діти в сесійній залі – це норма. Кожен громадянин має розуміти, що він має право бути там, де вирішують справи про його майно, його майбутнє.

І те, що процес скликання сесій став більш прозорий, за те, що громада може вільно приходити на сесію після робочого дня і її неможливо заблокувати на вході, як це було раніше, привівши кілька тітушок, – найбільша заслуга попереднього голови селищної ради.

Демократія народжується дуже болісно. Демократія потребує великих жертв і змушує зважати на меншість, яка так не подобається більшості. У США мене вразили пам’ятники. Майже на кожному з них є фраза, яка змушує стати і задуматись.

“З скелі відчаю народжується камінь надії”. Це слова Лютера Кінга.

Неподалік є меморіал полеглим під час війни. Тут кожен, хто думає про війну і ціну перемоги пам’ятає, що “Свобода просто так не дається”.

І коли ти дивишся на пам’ятник солдатам, які воювали за ідею свободи і полягли, ти думаєш про Інститутську…

Кожна людина, яка віддала там чи в АТО своє життя, вона віддала його за демократичний розвиток України. І те, що свобода – головна цінність демократії, не дається просто так – ми зрозуміли давно.

Не чекайте, що все зміниться після того, як ми проголосували. Влада потребує контролю. Вона оновлюється, але дуже поступово. Головне не дати поглинути нових людей системі, бо не кожен вистоїть у 5-річному бої, коли він в меншості. Нормальні люди підключились в матрицю.

Тому головна задача для громади – відвідувати сесії і не дати поглинути цих людей, з якими система буде воювати в агонії з ще більшою силою. Ми – їхня єдина опора. Вони – наша надія. Якщо не виправдають надій – нам знову доведеться ростити протоеліту, а це ще 5 років роботи й суттєва зупинка у розвитку демократії. Тому закликаю всіх жорстко контролювати роботу і голови і депутатів.

Авторка: Ірина Федорів, коцюбинчанка і журналіст