Громада Приірпіння

Традиційно перед сесійним засіданням селище заполонила анонімна преса. “Коцюбинську правду” розносили вночі. Мало не опівночі дзвонили в домофон коцюбинчанам, у яких спали маленькі діти, щоб отримати доступ до під’їздів та поштових скриньок.

“23.20 дзвінок в домофон, розбудили дитину, чоловік обурений біжить вниз, я за ним з дитиною на руках біжу слідом. Студенти розносять цю газетку, як раз перед сесією. Ледь стримала чоловіка! Мало того, що цей бруд пишуть, так вони ще нахабно як щурі вночі розносять! Заказуха повна! Ось вони “НОВІ ОБЛИЧЧЯ”, як працюють на благо нашого селища!” – Пише у соцмережі Дарія Александрова.

Це далеко не єдина людина, яка висловила своє обурення у соцмережі щодо анонімної преси, яку поширюють під покровом ночі.

По дорозі до Будинку культури я помітила машину ОБСЄ.

Вони постійно приїздять на засідання. Коли розумієш, що за розвитком селищної громади стежать і в облраді, і в ВРУ, і в Адміністрації Президента, і в ОБСЄ, то думаю, що процес гласності за свої 5 років роботи в громаді ми довели фактично до найвищого рівня. Залишилося хіба делегацію ООН запросити.

Сесійне засідання розпочалося о 18:00. Депутатів від “Нових облич” прийшли традиційно обстоювати дві групи підтримки. Секретар Ірпінської ради Юрій Денисенко приїхав разом із екс-депутатом облради і чинним адвокатом екс-регіонала Вадима Садовського – Леоніом Танцюрою, який розгромно програв вибори, йдучи на цей раз до облради від “Нашого краю”.

Денисенко з’явився в Будинку культури з чоловіками спортивної статури. Секретар Ірпінської ради, як і раніше сконцентровано відправляв комусь смс.

Якщо ця частина ірпінського десанту переховувалася традиційно на “гальорці”, то ще два депутати Ірпінської ради Олександр Маркушин та Максим Плешко вмостилися в залі, ближче до сцени.

Нагадаю, що на ганебній сесії, де депутати без належних обговорень приєднали селище до Ірпеня у червні 2015 року, саме Маркушин блокував Матюшину й не давав їй потрапити до сесійної зали, що видно на відео.

Окрім депутатського десанту з Ірпеня була присутня традиційно і депутатська рідня. Я навіть відчула ефект deja vu, коли побачила маму депутатки Людмили Узерчук поряд із Сергієм Данішем. Вона крутила конфігурацію з трьох пальців односельцям і переконувала, що вона… не миша. Звісно, пані Узерчук, Ви не миша. Яка миша вміє крутити дулі? Я таких дресированих мишей ніколи не бачила. Навіть у цирку.

Супутник матері Узерчук наслідував депутатську маму. Так вони крутили дулі людям по черзі.

Дулі крутили прихильники НО і на минулому засіданні.

Поява Даніша була доволі несподіваною. Подібні заходи він відвідує в селищі не часто. Я неодноразово казала, що лідера в команді “Нових облич” не було і немає. Даніш навіть сам не міг провести дебати з Матюшиною. Йому перед виборами допомагали і Володимир Карплюк, і інші члени команди. Не уявляю, як би подібне виглядало в очах колег-спортсменів, якби на рингу Данішу кинулися допомагати колеги-спортсмени під час двобою? Засміяли б такого богатиря.

Так от цього разу Даніш був помічений поряд із бабусею у першому ряді. Цього разу, “Нові обличчя” теж привели її на засідання.

На одній із попередніх сесій саме цю бабусю з костуром бережно садовила Главацька поблизу сцени. Згодом люди стали свідками, як бабуся палицею намагалася вдарити селищну голову по ногам. Даніш, як прийшов, так і пішов.

Біля сцени перші ряди зайняли традиційно адепти “Нових облич”.

Селищна голова Ольга Матюшина сказала про те, що 3 засідання 2 сесії продовжується. Нагадаю, його довелося перенести через те, що депутати так і не проголосували за порядок денний. Оскільки частина лічильної комісії та секретаріату оголосила самовідвід, то ці два робочих органи переобрали.

Далі депутати проголосували за проект порядку денного за основу. Я щиро раділа, бо думала, що їм нарешті після подій у ВРУ та відповіді з Адміністрації президента трохи розвиднілося. Але у секретарки ради Юлії Главацької виникла пропозиція зняти з порядку денного питання щодо створення постійних комісій та регламенту ради.

Матюшина акцентувала увагу всіх присутніх і попросила внести в протокол те, що Главацька вносить цю пропозицію й фактично вводить раду у безрегламентний період, бо вето належним чином подолане не було.

Далі депутати на 3 засіданні 2 сесії почали пропонувати в порядок денний, який проголосували за основу, питання, які мали б внести зміни у рішення 4 псевдосесії, де головувала Главацька будучи у відпустці.

Всі свої пропозиції депутати читали з листочків. У мене склалося враження, що їм просто як в садочку роздали тексти й сказали: депутатка Юлія Главацька читає ось цей текст, депутат Павло Назарук – ось цей, депутатка Людмила Узерчук має свій текст, а наприкінці виступає депутатка Тетяна Хоптінська.

Якщо читати всі депутати більш-менш могли, то от державна мова навіть на 4 місяці депутатства голові бюджетної комісії пані Узерчук давалася дуже важко. Главацька навіть зголосилася бути її перекладачем. Узерчук наголосила, що вимагає поставити на голосування пропозицію Хоптінської. Селищна голова попросила Главацьку перекласти депутатці Узерчук, що вона цього не зробить. Депутатка Главацька з функцією перекладача тут не справилася і тільки засміялася.

Голова регламентної комісії облради Роман Титикало виступив і наголосив, що питання Коцюбинського вкотре розглядатимуть на засіданні комісії. Також він закликав до плідного діалогу. Коли він вийшов з Будинку культури, то Леонід Танцюра та Юрій Денисенко поквапилися удвох за ним.

Кілька годин селищна голова товкмачила депутатам, що на 3 засіданні 2 сесії вносити зміни у проект рішення 4 псевдосесії, про скликання якої немає навіть розпорядження, неможливо. Депутати вперто не хотіли голосувати за порядок денний в цілому.

“Голова крім того що обрана всією громадою, є посадовою особою. В її обов’язки входить не просто розуміння того, що є законним а що ні. А й дотримання закону. У даному випадку селищний голова мала практику зіткнення з незаконною діяльністю депутатів: не можна включати на розгляд питання з голосу, також заборонено розглядати проекти рішень, які не були оприлюднені за 20 робочих днів, а також раді не можна розглядати ті питання, які не були заздалегідь зазначені в розпорядженні про скликання сесії,” – говорить Олександр Солонтай, керівник програми практичної політики Інституту Політичної Освіти

Коцюбинчани близько 21:00 склали третій акт про те, що депутати не бажають працювати (Нагадаю, що два попередніх складали тоді, коли Матюшиній заламали руку та під час депутатського демаршу, коли вони відмовилися голосувати й залишили Будинок культури.) Це сталося після того, як селищна голова Ольга Матюшина наголосила, що переносить сесійне засідання на 8 квітня.

“Робоча група з ВРУ повідомила, що вони не можуть бути присутніми 25 числа. Сподіваюся, вони прийдуть на засідання 8 квітня, бо у нас низка важливих для громади питань не проголосована,” – зазначає Матюшина.

Я так розумію, що відсутність нардепів команда “Нових облич” сприйняла як потенційну безкарність.

Коцюбинчанка Людмила Буток збирала підписи під актом про небажання депутатів працювати. У цей час мати Юлії Главацької, яка працює вчителькою в школі № 18, підійшла до Буток, вирвала в неї з рук акт та подерла його.

Главацька звинувачує селищну голову в тому, що нібито вона сказала коцюбинчанці Буток напасти на її матір.

Це при тому, що Матюшина була на сцені, а Буток була в залі з-поміж людей, що бачили кілька сотень свідків. Це чітко видно на відео. Тому, як теоретично Матюшина могла б давати якісь вказівки Буток мені особисто незрозуміло.

Фан-клуб “Нових облич”, зі слів коцюбинчанина Юрія Устиновського, переконує, що Буток нібито штовхнула мати Яни Кольцової.

“Найбільш вразило навіть не абсурдність ситуації коли на другій сесії депутат Хоптінська вимагає визнати дійсними третю та четверту. В цілому до їх незбагненної “логіки” ми вже звикли, один став громадянином України за 4 роки до народження інша призначає собі в січні премію по результатам роботи за лютий і березень…. Найбільш вразило, що літня жінка, вчителька, мама депутата Главацької брутально вириває з рук коцюбинчанки документ, після чого її донька вчиняє істерику, а інша жінка- дружина депутата минулої каденції Салівонова вириває з її рук телефон…. Я навіть не уявляю що буде далі на наступній сесії депутати чи їх родичі почнуть стріляти у виборців???” – Запитує Устиновський.

Коли пристрасті дещо вщухли, то і мати Главацької, і пані Буток почали писати заяви до правоохоронців. Звісно, у кожного своя версія.

Дуже показовим тут є поведінка депутата Владислава Євстєфєєва, який обраний по округу, де проживає Буток. Він навіть не підійшов до свого виборця пані Буток і не поцікавився її самопочуттям. Не запитав, чим можна допомогти. Він собі преспокійно щось обговорював, поки його виборець спілкувався з правоохорнцями.

Воно і не дивно. Така поведінка для депутатів закономірна. Приміром, депутат по моєму округу Сергій Базилівський отримав від мене доручення виборця розглянути поведінку депутата Андрія Лагоди, який з мене здер верхній одяг, напавши ззаду, на фракції і дати мені офіційні висновки. Пройшов місяць. Під час сесії Базилівський навіть не підійшов, щоб повідомити про те, що ж зроблено ним у цьому напрямку.

Поки давали пояснення правоохоронцям, на сцені депутати оточили селищну голову і про щось говорили. Голова не залишала сцену, бо розуміла, що депутати можуть навіть після того, як вона оголосила про перенесення сесійного засідання голосувати за 5, 6, 7 і надцяту сесію із тільки їм відомим порядком денним та питаннями.

Юлія Главацька вмостилася на стіл у короткій спідниці.

Цей факт жваво обговорювали літні жінки, що сиділи позаду.

“Чого одягати таку спідницю? Вона ж її постійно обсмикує до низу. Це при такій посаді,” – говорить одна із бабусь.

Мати депутатки Узерчук її син, як я зрозуміла, грубо виштовхував із зали.

На прощання мати Узерчук сказала, що дівчатам слід знайти собі пару й завести сім’ю. Я щиро бажаю пані Главацькій знайти свою долю й народити дитину. Переконана, що материнство їй має допомогти відкрити себе з кращого боку.

Депутат Ільницький разом із переселенцями залишив Будинок культури. Євстєфєєв теж вирішив не затримуватися. Либонь, чкурнув додому в Київ.

Тим часом один із коцюбинчан увімкнув музику і почав танцювати.

Це був той коцерт, з якого неможливо було піти до 00:00. Правоохоронці тішилися, що засідання відбуваються раз нам місяць, а не частіше, бо їм доводиться сидіти теж до півночі.

Ті, хто зголоднів, влаштували собі підвечірок.

Близько 12 депутати почали складати стільці, депутат Назарук прибирав екран. Навіть в такий час кворум був і депутати, якби хотіли й дійшли згоди могли б голосувати.

У залі залишалося кілька десятків людей і їм кортіло дізнатися, про що говорили стільки часу депутати з головою. Я особисто мала надію, що піднімалося питання фракційних квот у головуванні комісій, як того вимагає закон, та питання узгодженого регламенту, бо заходити у безрегламентний період маючи таке протистояння – це абсурд.

“Ніякого конструктиву не було. Про які комісії чи регламент ви говорте? Про який вихід з кризової ситуації? Знаєте що обговорювали депутати НО? Колготки Матюшиної. У неї була затяжка. Це дуже важлива тема для всього селища. Думаю, що це буде на першій шпальті “Коцюбинської правди”. Далі депутати заговорили про те, що Матюшина погана мама. Це при тому, що в низки депутатів ради є діти й вони в цей момент теж з ними не були. Та й всі ми сиділи до півночі не з своєї волі. І так, як і минулого разу про те, щоб селищна голова сходила до вбиральні за 6 годин не могло бути й мови. От це і обговорювали. Коли виходив з Будинку культури зустрів на вулиці депутаток Хоптинську та Корбут-Ющенко. Кажу їм про те, що вони казали, що паритетні умови для всіх. Вони мене запитали: А що таке паритет? Ну, і з ким говорити? Про які квоти для фракцій?” – Зазначає Євген Домбровський.

“Все звелося до того, що Матюшина їм не угодна і їх нібито не поважає. Так згадайте, з кого все почалося. Я пояснював депутатові Назарукові цю ситуацію. Давайте всі пригадаємо, що  самого початку вони не визнавали себе депутатами, Главацька всім наказала сидіти й не підводитися, не читати присягу. Цей фарс розпочатий не Матюшиною, а депутатми від “Нових облич” на першому засіданні першої сесії, коли вони ще думали, що хтось їм в суді скасує результати по Матюшиній,” – додає Домбрвоський.

Селищна голова розказала, про що ще говорили на сцені депутати:

“Сказали, що ми нашим мамам не цікаві, бо вони не ходять нас підтримувати на сесійні засідання. Дитячий садок. Це говорять дорослі люди, які мають приймати рішення на мільйони, коли мова йде про бюджет селища. Знаєте, ми всі вже дорослі люди. Сесія – це не ранок в дитсадку, де треба виступати перед мамою. Дорослі люди мають бути відповідальними. Свою маму і її нервову систему особисто я бережу. Якщо у депутатів не вистачає підтримки сторонніх виборців і вони родичів просять з усього селища, то я їм та їхнім мамам щиро співчуваю. Мені особисто неприємно бачити, як діти депутатських мам виштовхують їх же діти із Будинку культури. Майте повагу, хоч до своїх батьків, які прийшли вас підтримати”.

“Був ще шокуючий випадок із шоколадкою, яку мені принесли десь на 4 годині засідання. Я її поклала поруч. Богдан Слюсаренко забрав її і поклав подалі на стіл. Я попросила не чіпати мої речі після чого Главацька взяла шоколадку і кинула в мене”

Депутатка Главацька та депутат Ірпінської ради Богдан Слюсаренко, спускаючись зі сцени заявили мені прямим текстом, що я їм не потрібна. Довелося нагадати горе-депутатам, що я – виборець. І якщо мої проблеми – не їхні проблеми, то процедура відкликання не за горами. Кому потрібні такі депутати?

Але це не був апогей депутатської дурості. Депутат Слюсаренко вирішив влаштувати допит і підійшов до Олександри Куцан, яка знімала відео. Спершу він висміяв виборця свого округу за те, що вона їздить на велосипеді, а потім депутат (!!!) почав допитуватися у виборця, що вона робить для Коцюбинського.

“Мені депутат Слюсаренко як виборцю свого округу постійно говорить, що він зі мною не розмовляє, а потім підбігає і починає говорити якісь нісенітниці. Я навіть нічого не відповідала. Що тут скажеш? Це недалека людина. Ну їжджу я на велосипеді і що? Це злочин? Я сповідую спортивний спосіб життя. І чого я маю звітувати депутату про те, що я роблю, а не він переді мною? Я його звіту за 100 днів роботи не бачила, як і самої роботи в окрузі. Він мене тільки усно проінформував, що голосував за те, щоб зробити платним харчування в садках. На письмове звернення так і не відповів. Отак і працює!” – Коментує ситуацію Куцан.

Я не маю ані найменшого поняття про те, що зробив для мене як виборця депутат Ірпінської ради Слюсаренко чи депутат Коцюбинської ради Базилівський. Я знаю, що зробила Куцан: домоглася ремонту в під’їздах, і прекрасно їх розфарбувала.

Стежить за чистотою прибудинкової території, моніторить роботу УЖКГ “Біличі” й розказує про результати громаді. Навіть її неповнолітній син долучений до життя громади і організовує спортивні змагання. І для депутата округу Слюсаренка, який сам нічого не робить для нас виборців і заявляє прямим текстом, що ми йому не потрібні, питати у виборця такі питання просто ганебно. Виходить, що він не знає, що відбувається в його окрузі.

“На сцені він мені сказав, що мій тато – корупціонер. Звинувачення в шахрайстві чи корупції доволі серйозне. Я перепитав, чи є в депутата Слюсаренка докази. Він так і не спромігся їх надати. Тоді я наголосив, що треба буде дивитися, на кому першому клацнуть наручники,” – каже Євген Домбровський.

У кулуарах парламенту Слюсаренко звинуватив мене в хабарництві. І теж бездоказово. З цього я роблю висновок, що він несповна розуму, бо депутат, який взяв на себе представницький мандат не може дозволити собі поширювати про виборці недостовірну й неперевірену інформацію публічно, за яку може настати відповідальність.

“Слюсаренко, в якого немає вищої освіти, допитувався чого ми такі розумні, а він такий багатий. Що тут можна сказати? 5 років член виконкому, кум родини колишнього селищного голови Садовського. Встановив собі монополію на борди, розвинув в селищі на наближених до влади умовах бізнес із сильним конфліктом інтересів. Може тепер допомагати злидням з “Нових облич”, які живуть за копійки,” – каже Матюшина.

Словом система та більшість депутатів, які до неї потрапили, мають тепер дуже серйозний недуг. Цю політичну систему вилікує (перебудує) лише час. І ніхто, крім нас, громадян, цю систему не зможе змінити. Я щиро вдячна всім, хто прийшов на сесію. І не важливо хто кого підтримує. Всі мають контролювати владу.

Знаєте, 25 березня для мене дуже знаковий і трагічний день. В цей день загинув Вячеслав Чорновіл. Тоді я багато часу спілкувалася з “рухівцями” в Чернігові й ми обговорювали потреби перезавантаження системи. І нехай за ці роки зміни відбуваються не так швидко, як нам би того хотілося, але вони є. І вони – невідворотні.

Авторка: Ірина Федорів, журналістка та коцюбинчанка