Громада Приірпіння

Ми вдячні всім, діткам та батькам, які відвідали наш захід поблизу школи.

Вдячні коцюбинцям, які  долучились і допомагали нам його реалізувати.

Свято вийшло у нас яскравим і веселим.

Головне – сподобалося дітям.

Вони із задоволенням брали участь у святковому концерті, підтанцьовували талановитим лауреатам та переможцям різних міжнародних конкурсів.

Наукові співробітники Інституту з проблем виховання молоді Жданович Юлія Миколаївна та Сєргєєва Наталя надали нам можливість спостерігати за майстер-класами з вироблення ангелочків та ляльок-мотанок.

Орегамі робили і прості, і складні, як цей торт.

Майстер-клас квіти з цукерками проводила Алла Степура, Світлана Фіголь та Ірина Самаріна. Останні дві співорганізаторки – працівниці дитячої Коцюбинської бібліотеки провели майстер-клас  “Солодкі квіти”. І це вже не вперше вони нам допомагають. Допомагали дівчата і на Масляну.

Малювали листівки для воїнів АТО, які відвезе разом з волонтерами Володимир Маслюк. Допомагала малечі художня школа “Акварелі” Тетяни Гах.

Влаштували показ мод в костюмах.

Робили аквагрим.

Збирали гроші на лікування нашому коцюбинцеві Сергієві Хилькові.

Влаштовували спортивні сімейні змагання. Велика подяка Червоному Олександру та дирекції школи № 18, які надали  інвентар для проведення спортивної естафети.

Ми намагалися зробити так, щоб кожен розкрив свій талант.

Родзинкою свята  був майстер-клас  від школи Danilov School.

На майданчику впродовж  10-15  хвилин танцювали манюні , майбутні хіп-хопери…

Після майстер-класу свій клас показали діти  зі школи Danilov School. Контемп, хіп –хоп, брейк.

Виступала чудова жінка, експерт з прав дитини Людмила Семенівна Волинець

Наприкінці свята у блакитне небо, як символ здійснення мрій,  запустили голубів.

Діти були у захваті.

“Ідею провести свято без залучення політсил виникла у мене давно. Ми  обговори  з мамами в нашому будинку по вул. Лісовій 20 А і зрештою вирішили, що проведення веселих стартів для діток в нашому дворі в наших силах,” – розповідає Ніна Чижевська, співорганізаторка свята.

“Згодом я дізналася, що у нас функціонує  Школа активних громадян, де всі бажаючі можуть навчитися робити добрі справи власними силами, щоб громада жила повноцінним культурним життям і вміла відпочивати, як це роблять у багатьох містах.  Саме в цій школі я поділилася своєю ідеєю, і  на мій подив, знайшла чимало однодумців.  Одна активна бабуся розширила рамки двору до селищ”. – додає ведуча свята.

Всі зійшлися на одному: День захисту дітей має бути без політичних гасел і брендів. І тут я би більше нічого не писала, якби не одне «але»… Сайт наближений до політичної партії “Нові обличчя” написав, що на наше свято ніхто не прийшов…

Для тих, хто прийшов перед заходом і зняв порожній майданчик, щоб потім поширювати неправдиву інформацію, як співорганізатор скажу мовою мовою фактів. Це лише частна коцюбинців, які відвідали захід.

Люди розділилися за групами інтересів.

Ті, хто сам вирішив політизувати День захисту дітей, взяли і заполітизували його нам… Для того, щоб партійці нарешті зрозуміли, що громада може жити прекрасно і без них, то я трохи розповім, як ми готувалися до свята.

Тим, хто вирішив політизувати День захисту дітей, я трохи розповім, як ми готувалися до свята.

Частина активу, яка брала участь в організації свята, розробляла сценарій, частина планувала ресурси, які ми можемо залучити. Про свято ми всіх оповістили заздалегідь. Розвісили анонси по селищу. Розмістити оголошення в маршрутках ПП “Трансгруп”. Та дещо засмутилися, коли зрозуміли, що Нові обличчя поверх наших об’яв за кілька днів до свята почали клеїти свої й призначили захід на годину раніше, ніж у нас. Тут ситуація один в один, як з віче, коли ми оголосили про захід і нам його вирішили зірвати.

Однак, особисто я можу тільки порадіти тому, що наші дії спонукали ще когось провести дітям свято. Але, коли знаєш, що вже один захід є, то свій  можна запланувати на інший день,  або на ранок, щоб діти дійсно могли довше розважатися.

Можна подумати, що це просто збіг, і що влада Ірпеня, яку Нові обличчя не мала на меті нічого злого… Але в цьому починаєш сумніватися, коли аналізуєш інші факти. Ми звернулися  до нашої головної лікарки про забезпечення заходу медпрацівником. За сценарієм у нас заплановані спортивні змагання, і нам просто у переддень свята відмовили. На щастя, допомогти нам зголосилися медики-волонтери. І добре, що ніхто не постраждав і всі весело провели час.

Також до нас на свято  запрошували соціальну службу у справах дітей м. Ірпеня, які пообіцяли  приїхати до нас, привезти   плакати по захисту дітей,  виступити на святі. Адже саме вони займаються захистом прав дітей  в нашому регіоні… Ті, хто працюють за наші податки просто пообіцяли і не приїхали. То де ж той захист дітей?

Але були й позитивні моменти. До нас завітали несподівані гості. Приїхав колишній міністр з питань сім’ї молоді та спорту народний депутат Юрій Павленко. Це його другий візит в Коцюбинське.

“Я був кілька років тому, коли у громади були проблеми з музичною школою. Знаю, що тоді депутати не хотіли вирішити питання й скоротили місця в школі, самі за це проголосували. Я роз’яснював їм, що так чинити не слід, бо діти – найбільш незахищені. На відміну від нас, дорослих, вони не можуть за себе постояти,” – розповідає Юрій Павленко, який передав музичній школі сертифікат на гітару.

“Все почалося тоді з Вашої громади і з Вашої школи. Тоді президент підписав доручення про заборону скорочення позашкільних закладів і оголосив 2013 рік роком дитячої творчості. Ви тоді не здавалися, і тепер так само розігнали депутатів,які ставили свої інтереси вище, від інтереси громади,”- додає Павленко.

Але сюрпризом для нас в умовах повного ігнорування свята з боку Ірпеня, став не лише приїзд Павленка, а й присутність Вікторії Мухи – помічниці нардепа Олександра Третьякова.

“Я теж маю сказати, що Ваша громада своєю силою духу привернула увагу всієї країни. Тому за розвитком подій у маленькому селищі стежать не лише в українському парламенті. Ситуацію обговорюють навіть міжнародні організації та дипломати. Всі ми в захваті від того, що в маленької громади Коцюбинського стає сили на боротьбу”.

“З того часу, як невідомі особи використали логотип кампанії нардепа Третьякова “Ми кияни” і анонімно поширили недостовірну інформацію про те, що нібито в Святошинському районі міста Києва життя просто жахливе, як і в Києві в цілому, ми теж посилено слідкуємо за тим, що відбувається у вашому селищі. Маю сказати, що приїхала до Вас, щоб донести до людей, що ми підтримуємо намагання громади будувати сильну громаду. Наголошую, що Святошинський район визнаний найкращим у столиці і від найкращого району нашим сусідам, коцюбинцям, ми передаємо свої вітання,” – каже Муха.

Зауважте, помічниця нардепа навіть слова не брала на святі. Просто і тихо передала всім вітання. А сама встала в стороні й дивилася, як діти розважаються.

Більше того, привезла неймовірну програму від співочих колективів Святошинського району. Ми їх нагородили призами, як і годиться для гостинних господарів.

Прикро усвідомлювати, що попри очікування підтримки влади у намаганні провести свято своїми силами, сайт наближений до мера Карплюка з претензійною назвою “Правда Ірпеня” написав, що ми виявилися не затребувані в громаді і все це прив’язав до Ольги Матюшиної.

Матюшина завжди наголошувала на тому, що громада має гуртуватися, і на цьому святі вона просто гостя.

Але це політикантство трохи захмарило організаторів, та не дітей. Діти своєю присутністю, поведінкою, гарним настроєм, активністю  довели, що їм було цікаво. Свято для дітей має бути дитячим. І батьки були вдячні організаторам.

Щиро хочу подякувати співорганізаторам заходу сім’ї Чижевських, Наталці Пилипенко, МБФ “Українська фундація громадського здоров’я” Галину Скіпальську, які надали настільні ігри та кульки, листівки проти насилля в сім’ї та книжки. Дякуємо, І-нет магазину Umkaua.com.ua, що забезпечили нам музичний супровід, казкові костюми, аніматорів та кульки, пані Юлії з квіткового магазину на Залізничній, яка надала супровідні матеріали, підприємство “Чиста вода”, які  забезпечили дітям кулери з водою. Також вдячні сім’ї Нестеруків, Томі Лисак, Оксані Вдовцовій, Генадію Столяру, Євгену Форостовському, Олені Кулаківській та іншим небайдужим людям.

Авторка: Олена Вовченко, мешканка селища Коцюбинське