Чому Нові обличчя не хочуть обирати секретаря?

0

Сесійне засідання в Коцюбинському 2 березня закінчилося нічим. Депутати не захотіли голосувати навіть порядок денний за основу. Для того, щоб зрозуміти природу конфлікту, треба згадати історію того, як обирали секретаря у новообраній раді.

Історичний екскурс: чому Даніш не захотів бути секретарем?

Осінь 2016. Селищна голова на вимогу депутатів виносить питання про обрання секретаря. До неї “Нові обличчя” звернулися з пропозицією і голова їх почула. Ось офіційне розпорядження.

Воно оприлюднене на сайті. Тоді Нові обличчя зняли питання з порядку денного. Що дуже здивувало, якби Сергій Даніш підняв руку “за” те, щоб це питання було в порядку денному – воно б залишилося і за секретаря голосували б. Саме його голос тоді став вирішальним. Аби це питання розглянули в порядку денному було лише 13 голосів. А треба – 14. Тоді абсолютно весь кадровий блок зняли з голосування. Про це після засідання сесії писала Людмила Буток.

Виникає питання, чому Даніш тоді не захотів, щоб питання секретаря розглядалося? І чому перед сесією “Нові обличчя” сказали, що готові ставити питання секретаря?

Все просто. Сесія відбулося 11 листопада. Нагадую всім, що 3 листопада Ольга Матюшина виграла суд в Ірпені. Переворот 8 квітня і відсторонення її з посади визнали незаконним. Ні для кого не секрет, що Нові обличчя дуже сподівалися, що принаймні Ірпінський суд стане на їхній бік. А суддя стала на бік закону. І потім для суддів почалися утиски. Суд відключили від водопостачання, виїзд заблокували. Судді скаржилися до прокуратури.

Так от, сесія, де в порядку денному було питання обрання секретаря ради відбулася після рішення суду. Даніш розумів, що апеляція займе час – до кількох місяців. І, мабуть, вирішив, що він не хоче бути секретарем в раді, де головою залишається Матюшина. Він міг проголосувати “за”. Але в листопаді після рішення суду чомусь не голосував. Вся команда “Нових облич” голосувала, окрім нього. Тобто ще восени Матюшина виконала те, що просили депутати – поставила питання про обрання секретаря ради в порядок денний.

Чому питання про секретаря ради не ставили у грудні?

Йдемо далі. Грудень місяць. Бюджетна сесія. До цієї сесії значна частина “Нових облич” поставилася байдуже. На сесію не прийшла значна кліькість депутатів. Не було зокрема і Євстєфєєва. Потім він прибіг, але не голосував. Голосів за бюджет заледве вистачило. Голова питала, чи хтось хоче щось додати до порядку денного, але жодної пропозиції не надійшло. Можна було встати і сказати, що депутати вимагають секретаря, але цього не сталося. Чому?

Бюджет відголосували. Питання секретаря нікого не хвилювало. Знову постає питання: чому? Мабуть тому, що апеляція не прийняла рішення і Даніш не хотів ставати секретарем при голові Матюшиній. Він з осені 2015 року точно мріє про крісло селищного голови, аби передати нас Ірпеню.

Результат пошуку зображень за запитом "Сергій Даніш борд"

Якщо Матюшину знесли б в апеляції, а він став би секретарем ради, то він був би в.о. селищного голови. А це дає чималі повноваження. І можна протягувати такі рішення, які за Матюшиної для “Нових облич” – нереальні. Приєднання до Ірпеня, надання “Мастер-енерго” 4,6 мільйонів гривень з бюджету і т. д.

Тому у грудні не був час для питання секретаря. В раду при Матюшиній, я так розумію, Данішу, як і восени не дуже хотілося.

Чому сесію на 2 березня призначили у січні?

Сесійне засідання селищна голова призначила 26 січня. Чому аж на 2 березня? Бо 2 сесія дуже затягнулася. Вже триває 7 засідання, а депутати так і не напрацювали ані проекту регламенту, ані проекту положення про постійні комісії, які мають бути затверджені на 2 сесії, згідно з законом.

Такі проекти громада має бачити за 20 робочих (не календарних) днів. Цього вимагає закон “Про доступ до публічної інформації”. Розпорядження голови від 26 січня оприлюднене на сайті, як і проекти рішень.

Про що це говорить? Це говорить про те, що і громада, і депутати знали понад місяць про те, що призначене засідання. Знали про порядок денний, знали про проекти рішень. Але протягом лютого (цілий місяць!!!) до голови навіть не надішла пропозиція від депутатів Нових облич з проханням знову поставити в порядок денний питання про призначення секретаря. Чому?

Дуже просто. Засідання апеляційної інстанції у справі перевороту перенесли і призначили на 28 лютого. Останній місяць зими. До сесії залишалося 2 дні.

1 березня (доба до сесії) наприкінці робочого дня до селищної ради приносять звернення від 14 депутатів про те, що вони хочуть бачити в порядку денному питання про секретаря. З 26 січня, моменту, коли було підписане й оприлюднене розпорядження голови про скликання засідання, пройшло більше місяця.

Що ж відбулося на сесійному засіданні 2 березня?

Всі розуміли, що до порядку денного депутати мають запропонувати внести низку питань. Зокрема питання щодо передачі котельні по Лісовій 20а (округ Людмили Узерчук, “Нові обличчя”) та скандальне питання щодо виділення землі АТОвцям. Як стало відомо, їх переконують, що взяти землю Укрзалізниці вздовж колій – це цілком законно.

Звісно, було зрозуміло, що поставлять питання секретаря. Скринька для таємного голосування, до слова, була готова і стояла на сцені. З нею відбуваються засідання ще з осені, але використовувати її депутати не квапляться.

Сесія розпочалася з того, що люди записалися на виступ. Як правило, записуються з питань, які є в порядку денному. Першим слово взяв чоловік, який роздав нагороди і медалі за допомогу АТО. Цього питання не було в порядку денному. Але він виступив, його ніхто не перебивав. Він висловив подяку депутату від Нових облич Міщенку. Всі цивілізовано поаплодували. Матюшина теж.

Далі слово взяв депутат Владислав Євстєфєєв. І це було дивно. Чому він брав слово як мешканець, якщо і так має висловлюватися як депутат. Він зачитав листа з вимогою поставити питання про секретаря ради в порядок денний.

Селищна голова наголосила, що не заперечує і питання буде поставлене на голосування. Але Євстєфєєв чітко дав зрозуміти, що якщо не відголосують за це питання першим, то депутатська більшість не підтримає жодного питання (а це матдопомога, подовження оренди мешканцям селища і т. д.). Селищна голова Ольга Матюшина наголосила, що на першому місці мають бути інтереси мешканців, а вже потім питання політичні.

Далі слово взяв забудовник Атланту Каган. Він думав що його вік і його вага в суспільстві зможе примирити депутатську більшість і голову. Каган наголосив, що знає “друга Влада”. Тобто Владислава Євстєфєєва, який лобіював питання побудови “Атланту” в селищі за Вадима Садовського.  Того депутата, який заробляє в рік менше 9 тисяч, а якимось дивним чином отримав квартиру в “Атланті”. Словом, наш “друг Влад”, було помітно, що в присутності Кагана добряче нервував.

“Я сиділа поруч з Новими обличчями. І я чула, як Владислав Євстєфєєв, коли виступав Каган підбурював Катерину Ющенко-Корбут, аби вона встала і сказала Кагану, що це питання зараз не на часі. Воно не стоїть в порядку денному. Я так розумію, що депутату Євстєфєєву було не з руки казати Кагану особисто це і він шукав, хто зможе це зробити за нього,” – розповідає Олександра Куцан.

Можливо, “друг Влад” боявся, що Каган публічно розкаже, на чому побудована була дружба з “другом Владом”, який лобіював побудову “Атланту” при Садовському.

Тут нагадаю, що під час нагородження медалями, зокрема депутата Міщенка (“Нові обличчя”) Катерина Ющенко-Корбут не закривала нікому рота. Хоча цього питання теж не було в порядку денному і воно до сесійного засідання не мало аж ніякого відношення.

Селищна голова перепросила за поведінку деяких депутатів та їхніх нестриманих прибічників, які до слова опонентів обзивали “суками” й постійно перебивали. Одну з них ідентифікували як пані Мамончук.

Далі розпочалося засідання. Селищна голова ставила тричі питання про голосування порядку денного за основу. Це абсолютно стандартна процедура. Депутати щоразу голосують порядок денний, який є в розпорядженні за основу, а потім доповнюють його питаннями з голосу.

Так відбувається щосесії. Це ні для кого не секрет. Вже не тільки депутати вивчили процедуру, а й виборці.

Так от, тричі голосування “за основу” провалювалося. Голова наголосила, що якщо не відголосувати порядок денний за основу – то далі зрушити з місця буде дуже важко. Вона пообіцяла, що питання секретаря буде внесене в порядок денний під час голосування в цілому. Але Нові обличчя на це не пристали. Іншого варіанту як можна було внести це питання – немає.

Було лише 10 голосів, які дала команда Матюшиної. Варто зауважити, що депутат Віктор Анісімов за основу порядку денного теж не побажав голосувати. Він, до речі, поставив свій підпис під зверненням до селищної голови щодо обрання Даніша секретарем.

Тому постає питання, чи не став він “тушкою” і чи не зраждує він таким чином виборців та команду активістів, з якою йшов на вибори?

Що цікаво, що ніхто з них не пробував внести питання виділення землі для АТОвців в порядок денний. Про це навіть не обмовився представник земельної комісії Павло Назарук. А представник Укрзалізниці, до речі, приїхав на сесію з офіційним листом.

Узерчук геть забула про своїх виборців з Лісової 20-а, яким треба передати котельню. Хвилювало одне-єдине питання – СЕКРЕТАР.

Згоди так і не дійшли. Засідання закрили. І я, оскільки знаю, що це була не перша спроба зірвати голосування по обранню секретаря, думаю, може це Даніш ну ніяк не хоче при Матюшиній бути секретарем?

“Даніш сказав після цього всього, що або вона, тобто Матюшина, буде робити, що їй скажуть, або вони будуть так робити і надалі. Їм все одно, що вони блокують людські питання. Взяли в заручники і нас, і громаду,” – каже депутатка Оксана Недашківська.

Я залишився після того, як всі почали розходитися, в приміщенні Будинку культури. Нові обличчя, видно, запланували собі збори. Сергій Даніш, якого підозрювали у викраденні монахинь і який сидів в СІЗО, підійшов до мене і поцікавився чи я бува не “на ушном”. Я не зрозумів, що це значить.

Потім з’ясував, що це з тюремної лексики значить “підслуховувати”.

Дивно таке чути… Хоча, якщо згадати, як Світлана Лагода висловилася, коли екс-депутат Янович вдарив Ігоря Домбровського в суді, що били його “на Одесу”, я починаю розуміти, що на нас чекають нелегкі часи в розвитку громади.

Депутат Ірпінської ради запитав, чи я знімаю. Отримавши ствердну відповідь, сказав, що щось зробить, але іншим разом. Я так розумію, коли камери не буде.

На жаль, більшість в раді в руках тих, хто ментально залишився в лихих 90-х.

Автор: Юрій Устиновський, мешканець селища Коцюбинське

Leave a Reply

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539