Рік указу про нацпарк: нові виклики захисникам Біличанського лісу

0

Біличанський ліс вже рік є найбільшим у світі нацональним парком.

Це стало можливим завдяки тому, що 1 травня 2014 р. в.о. Президента України підписав Указ Президента України № 446/2014 “Про зміну меж національного природного парку “Голосіївський”. Цим указом до території НПП “Голосіївський” приєднано 6462,62 гектари лісів Святошинського лісопаркового господарства.

Це територія від вулиці Генерала Наумова до річки Ірпінь (з заплавою ріки і водоохоронною зоною включно), і від Житомирського шосе, до автомагістралі Київ-Ковель, з малими річками Нивка і Любка, в тій їх частині, що протікає через територію Біличанського лісу.

Попри те, що дерибанники твердять, що в указі не визначені межі нацпарку, вони таки визначені додатком до тексту указу президента. Більше того, тут стоять підписи на знак погодження чиновників з області.

Таке рішення стало можливим завдяки неймовірним зусиллям та громадян, активістів та журналістів, які протягом семи років боролися із казнокрадами та забудовниками.

Зазіхання на привласнення Біличанського лісу розпочалися ще у 2008 році Коцюбинською селищною радою, яка врешті решт вирішила cамовільно, без згоди області і погоджень з Києвом, розширити межі селища до понад 4 тисяч гектарів за рахунок столичного лісу та отримала підтримку цьому злочину у облраді та судах.

Ліс перебував на межі знищення останні роки і активісти не раз відбивали атаки забудовників та псевдо власників, коли ті починали будівельні роботи. 

Що відбулося за рік після підписання указу? Для того, аби це з’ясувати, активісти зібрали разом предстваників Мінекології, прокуратури Київської області, НПП “Голосіївського”, помічників нардепів.

Безымянный

За інформацією адміністрації НПП “Голосіївський”, внесені зміни до положення НПП та подано запит на про виделення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для розроблення плану проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж в натурі (на місцевості) земельних ділянок без вилучення у землекористувача (Святошинського ЛПГ).

Окрім того, працівники наукового відділу розпочали вивчення памятки природи загальнодержавного значення “Романівське болото” та співпраюють у цьому напрямі із землекористувачем – КП “Святошинське ЛПГ”.

Ігор Іваненко, директор департаменту заповідної справи мінприроди  вітає громадян із річницею створення (розширення) єдиного в Україні міського національного парку загальнодержавного значення та зазначає:

“Що зроблено на цей час? Внесли зміни в положення про НПП, збільшили чисельність штату та забезпечили фінансування. Крім того підготовлено запити на фінансування до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на проект організації НПП, проекту землеустрою та проект встановлення меж. Проектом буде передбачено встановлення зонування та визначення функцій територій: природоохоронний, рекреаційний, ноуково-дослідний, освітницький та моніторинговий. Хочу підкреслити, що природоохоронний статут існує з моменту набуття чинності указу Президента. Тобто цей статус уже є!”

1

“Ну і найважливіше – межі парку.  Відпвідно до ст. 7 ЗУ  “Про природно заповідний фон України” межі НПП до встановлення в натурі визначаються відповідно до проекту створення. Проектом створення – в цьому випадку – розширення НПП – передбачено, які частини комунального підприємства ЛПГ Святошинське увійшли до складу НПП. Ті матеріали які базуються на проекті лісовпорядкування вони і передбачають включення конкретних кварталів та територій ЛПГ до НПП. В проекті лісовпорядкування визначені межі в тому числі і встановлені в натурі на місцевості. Тобто питання меж і складне і просте,” – додає Іваненко.

У той же час до сих пір попереджувальних знаків та шлагбаумів не встановлено.

Бробот Борис, директор НПП “Голосіївський” також коментує ситуацію:

“Ситуація важка та складна оскільки межі ще не встановлені. Минулого тижня було засідання екологічної комісії Київради, на якому було прийняте рішення що п. Андрійкого – голова комісії, буде клопотати перед бюджетною комісією про виділення коштів. За інфонмацією КП “Київстький інститут земельних відносин” такі роботи можуть коштувати (проект організацій території) близько 1 млн грн. Додатково потрібно  фіенансування проекту встановлення меж та винесення меж в натуру. Ці роботи можуть коштувати ще 2,5 – 2,7 мільйона гривень”.

“Друге питання – проект організації території для того щоб визначити зони рекреації та заповідні зони. Треба змінювату менталитет. Я говорю про стихійний відпочинок громадян, відпочивають де завгодно залишаючи купи сміття. Потрібно змінювати свідомість відпочиваючих та землекористувача по відношенню до національного природного парку.

skipal2

 

На приклад стан комунального підприємства “Конча Заспа” разюче відрізняється, оскільки там стоять знаки, стоять шлакбауми, вогнища не можна розводити де попало, і люди вже звикли,” – додає Бробот.

В той же час спроби незоконного привласнення земель НПП продовжуються.

Так, 9 квітня цього року невідомі вирубали частину лісу під забудову зі сторони Гостомеля.

1

Як зясувалося, Гостомельська селищна рада виділила земельні ділянки на території 1,5 гектарів, яка належить НПП. Вирубка була зупинена місцевими жителями та активістами, а прокуратура подала до суду 10 позовів про скасування рішень Гостомельської ради.

Але на травневі свята забудовники вже лиють паркан.

Безымянный

Коцюбинська селища рада не полишає сподівань розширитися за рахунок нацпарку. Починаючи з червня минулого року селищна рада у тандемі із Київською облрадою намагалися затвердити нові межі Коцюбинського на території у 4 тисячі гектарів. Таке рішення спричинило конфлікт між Київрадою, яка ініціювала створення робочої групи, яка, на жаль, не змогла досягти ніякого консенсусного рішення.

Більше того у Коцюбинському повним ходом йде будівництво високоповерхівок на обмеженій території без урахування інтересів громади.

 

budova

Штучно збільшується населення селища на фоні повної відсутності інфраструктури, і згодом будуть висунуті територіальні претензії на розширення знову і знову.

Натомість цей ліс має надважливе значення для підтримки екологічної безпеки столиці України.

Відповідно до дослідження, проведеного Інститутом ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, цей ліс має ключове рекреаційне значення для усього Київського регіону. І саме цей ліс частково зупинив хвилю радіації, яка йшла на Київ після Чорнобильської катастрофи, продовжує долати наслідки цієї катастрофи і залишається для столиці стратегічно важливою буферною зоною й рекреаційним ресурсом.

mapa

Відтепер, згідно закону, це природоохоронна установа загальнодержавного значення, що створюється з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів, яка мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну та естетичну цінність.

У підсумку маємо найбільший національний природний парк на території мегаполісу у світі, але як завжди, влада потребує чергового громадського копняка для подальшого збереження лісу для майбутніх поколінь. Є кілька причин того, чому і досі продовжуються зазіханння на землі Біличанського лісу.

  1. Київ досі, з 1991 р. не має встановлених та узгоджених ВРУ меж. Тому напади та вирубки можуть продовжуватися, і не тільки на територію Біличанського лісу.
  2. НПП “Голосіївський” поки не виніс нові межі парку в натуру з причини відсутності фінансування з боку держави.
  3. Корумповане керівництво селищних рад та депутати продовжуватимуть роздавати зумлі лісового фонду, як найшвидший спосіб особистого збагатчення.
  4. Коцюбинська селищна рада стимулює агресивну забудову селища, що у короткостроковій перспективі призведе то соіального вибуху.

Отож, як бачимо, для збереженян Біличанського лісу і надалі потрібно прикладати значних зусиль громадськості та державних органів влади.

Довідково: Охорона, ефективне використання та створення належних умов для подальшого розвитку цього природного комплексу чітко визначаються ЗУ “Про природно – заповідний фонд України”.

Так, відповідно до закону,  національним природним парком вважається “природоохоронна установа загальнодержавного значення, що створюється з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів…, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну та естетичну цінність”.

Територія національного парку знаходиться у державній власності та охороняється від більшості типів людської діяльності і техногенного забруднення, водночас, за своєю оздоровчою функцією, нацпарки відкриті для відвідування туристами, хоч і з певними умовами перебування.

Національні парки, зазвичай, зберігають природні комплекси з унікальними екосистемами, тому закон дозволяє їх використовувати виключно в природоохоронних, науково-дослідних, рекреаційних та освітньо – виховних цілях, суворо забороняючи здійснення на їх території господарської та іншої діяльності. Також парки, офіційно визначені як національні, вважаються природоохоронними територіями категорії II і охороняються згідно з нормами Міжнародного союзу охорони природи.

Автор: Андрій Скіпальський, коцюбинчанин, працює в Центрі громадянського представництва “Життя”

Leave a Reply

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539