Громада Приірпіння

Спершу була інформрація, що сесію селищної ради 14 серпня проводитимуть у будинку культури. Для нас це було дивно, бо коли громада просила перенести сесію під час голосування щодо пирєднання до Ірпеня, – депутати одноголосно відмовили громаді.

Як виявилося, в актовому залі селищної ради, де зазвичай проходять сесії, люди перепідписували договори з газовою службою. Іншого місця, на все селище, вочевидь, годі шукати. До будинку культури йти так і не захотіли.

Вперше за всю каденцію депутати засідали в кабінеті селищного глоови екс-регіонала Вадима Садовського. І це ще добре, що було лише 18 депутатів, бо всі 30 навряд чи помістилися. У дверях стояв зять селищного голови Сергій Осіпов. Він прийшов на сесію чи не вперше за всю каденцію. І, як з’ясувалося, не дарма. Йому на цій сесії перепала земля для ведення бізнесу.

І хоча від фотокамери ховався у соцмережах ми знайшли фото цього щасливця.

У селищній раді, публічному місці, він чомусь не так радо позував і не посміхався.

Переглянувши проекти рішень ми зрозуміли чому він прийшов на сесію. Два проекти рішення стосувалися саме зятя селищного голови.

Перший проект рішення стосувався зміни цільового призначення ділянки площею 0,1253га (Залізнична 2/1). Тут замість стоянки транспортних засобів будуть тепер торговельні павільйони.

Але на цьому апетити родини мера-екс-регіонала не зупинилися. Сергій Осіпов попросив ще 0,12 га для будівництва та обслуговуваня безкоштовної стоянки на Залізничній. Рада погодила йому дозвіл на виконання проекту відводу земельної ділянки.

Вадим Садовський не мав би брати участі і глосуванні, бо у нього конфлікт інтересів, але зятя він вирішив підтримати. За таке рішення не проголосували лише депутатки Надія Бігун та Ірина Федорів.

“Ця ділянка знаходиться навпроти селищної ради. Чому дали зовіл? Тому що там була залізнична колія, яку демонтували,” – пояснює депутат Олександр Хвостенко.

“Згідно з розгляду питань не виникло,” – додає депутат, у якого в самого на території селища є земельні ділянки, зокрема і під торгівлю, за одну з яких він воював із членом виконкому Богданом Слюсаренком.

От що виходить: тільки з’являється вивільнена земля, як її одразу хапають родини депутатів чи членів виконкому.

Варто зауважити, що під час першої хвилі дерибану Біличанського лісу у 2008 році дехто Юлія Вадимівна Осипова (“тезка” доньки селищного голови Коцюбинського) отримала земельну ділянку.

“Коли ми збирали підписи про створення Нацпарку ще у 2010 році, то на Меблевій я зустріла цього чоловіка, який, як виявилось потім, є зятем селищного голови. Він уважно хвилин 20 слухав про те, чому необхідно зберегти ліс. Вагався чи ставити підпис, але так і не поставив. Потім стало зрозуміло чому,” – розповідає депутатка селищної ради Ірина Федорів.

Це не єдина нажива для родини Садовських, де є прямий конфлікт інтересів і лобіювання власного зиску. Менше року назад голова надав дозвіл на приватизацію кімнат у гуртожитку на вулиці Доківський своєму брату та іншим близьким родичам, в той час коли вони в гуртожитку не мешкали і взагалі не мали потреби в житлі.

Як ми з’ясували, рідний брат слеищного голови Дмитро Садовський разом з доньками, яким також надали право власності на кімнати, мають в маєток в Шпитьках.

До слова, брат селищного голови Дмитро Садовський у Facebook дружить із зятем Сергієм Осиповим.

Приватизація гуртожитку, відведення самим собі ділянок – це далеко не поодинокі випадки, коли конфлікт інтересів просто нівелювався.

Чого вартує одіозний штахетний паркан за майже 100 тисяч гривень? Одна четверта річного бюджету селища “освоїлась” на Білицькому ДОКу. У селища, виходить потреб нагальніших не було. А дороги для піару поремонтують хіба перед виборами.

Але як бачимо навіть на останніх сесіях цією каденції, яка повністю зрадила інтереси громади, влада намагається побільше набити свої кишені.

Авторка: Ольга Матюшина, коцюбинчанка