Рейдерське захоплення Ворзеля: Федорукам закони не писані!

0

Реформа з децентралізації в Україні починає захлинатися, навіть толком не розпочавшись. Можна довго розмірковувати, чому так стається і хто в цьому винний. Але при будь-яких позитивних зрушеннях і починаннях майже завжди виявляються значні недоліки і застарілі проблеми. Питання підпорядкування Ворзеля теж не нове.

Особливо гостро воно постало в минулому році, коли Бучанська міська рада під проводом свого голови екс-регіонала Анатолія Федорука вирішила приєднати Ворзель. Під прикриттям реформи, звісно ж. І хоч закон, що регулює весь цей процес, називається “Про добровільне об’єднання територіальних громад”, Ворзель вирішили брати без всякої добровільності. Розпочав процес такий же екс-регіонал, тодішній голова Ворзеля Олександр Венгрик, який з багаточисельними порушеннями закону проштовхував рішення про об’єднання громад. Всі добре пам’ятають ті ганебні події кінця літа — початку осені 2015 року, коли у Ворзелі намагалися обманом і в порушення всіх можливих процедур проштовхнути рішення про об’єднання з Бучею.

Громада була просто шокована нахабністю і зухвальством тодішнього скликання депутатів і голови. Але оскільки завершити розпочате до виборів не встигли, то Федоруку треба було мати новим головою свою людину.

Скомпрометувавши себе повністю, та розуміючи, що не має шансів на переобрання, Венгрик на місцевих виборах 2015 року агітував вже за Ларису Федорук, котра є рідною сестрою мера Бучі. Зрозуміло, що для Федорука Ворзель значить дуже багато. Його амбіція об’єднати навколо Бучі мало не всі села та селища від Бородянки до Вишгорода без Ворзеля виглядає не так переконливо.

Саме тому він вкладався у вибори у Ворзелі як міг. Разом з сестрою їздив по мікрорайонах і особисто агітував голосувати за неї, хоч, як посадова особа, не мав на це права. Під час таких агітацій обіцялося дуже багато і малювалося світле рожеве майбутнє, “покращення життя вже сьогодні”, як обіцяли партійні боси-регіонали ще не так давно.

федорук_концерт_2

Локшини на вуха було розвішано вдосталь.

федорук_концерт_1

Окрім цього Федоруки ще й зайнялися безпосереднім підкупом виборців у вигляді утеплення їхніх будинків. І робили це абсолютно неприкрито, навпаки, наголошувалося, що це така турбота про виборців і що утеплення обов’язково буде завершене. За чий рахунок? Секрет. Хоча будинки знаходяться на балансі Ірпінського ЖКГ.

А чого вартували концертні гастролі до Ворзеля відомих виконавців Олександра Пономарьова і Наталії Могилевської. Все це можна вважати порушеннями виборчого законодавства, та й не тільки виборчого. Про ворзельський куліш та музикальний підкуп йшлося в окремому сюжеті програми “Дістало!”:

Врешті, проведена робота та досить інертна ментальність жителів Ворзеля дозволили організувати такий собі сімейний тандем голів Бучі та Ворзеля. Але перемога Лариси Федорук не була дуже переконливою, адже за неї проголосувало приблизно 30% при явці на виборах у 60%. Тобто, фактично свій голос за неї віддало менше 20% від загальної кількості виборців Ворзеля. Виявилося, що пані Лариса не дуже хоче рахуватися з думкою решти 80% виборців. Підтвердженням цього є те, що вона вирішила продовжувати процес об’єднання з Бучею в тому ж стилі, що й Венгрик.

Про те, що розгляд питання щодо об’єднання громад планується на кінець місяця, стало відомо лише 15 сіня 2016. Така несподівана новина зненацька застала жителів селища. Почало виникати і обговорюватися багато запитань щодо законності такого розвитку подій. Було незрозумілим, яка ж аргументація та обґрунтування надається для прийняття такого доленосного для Ворзеля рішення? Чому Буча не надає ніяких зрозумілих і конкретних аргументів на свою користь? Чому знову все робиться мало не секретно? Чому не проводиться ніяка роз’яснювальна робота? Чому немає жодної інформації чи розрахунків щодо варіанту об’єднання з громадою Ірпеня, адже така пропозиція надходила до Ворзельської селищної ради в той самий час, що й від Бучі, але чомусь ніколи піднімалася на сесіях? Чому не проводиться аналіз власного становища Ворзеля, аудит майна та земель, щоб розуміти, які вихідні позиції перед об’єднанням має селище? Як можна приймати таке відповідальне рішення, не маючи жодного порівняльного економічного аналізу?

Порушень в процесі об’єднання назбиралося більше десятка, про це я писав в окремому розгорнутому аналітичному матеріалі: “Чому об’єднання Ворзеля з Бучею незаконне“. Стало зрозуміло, що рішення Ворзельської селищної ради, яке ганебно приймалося 04.09.2015, має бути оскаржене в суді. Тим більше, що до цього підштовхнула секретарка Ворзельської селищної ради Людмила Риженко, яка на засіданні позачергової сесії видала знаковий перл: “У нас перше рішення прийняте, ніким воно не скасоване і ВАШОЮ громадськістю не оскаржене”. Таке нахабство додатково спонукало подати адміністративний позов до Ірпінського міського суду з проханням визнати незаконними дії Ворзельської селищної ради з приводу прийняття рішення №842-46-VI та скасувати його. Наразі позов взятий судом до розгляду, очікуємо на засідання суду по цій справі 25 лютого 2016.

Також з приводу питання об’єднання 23.01.2016 відбулися збори небайдужих ворзельців та активу громадських організацій селища. На збори прийшли і голова селища Лариса Федорук, і посланці з Бучі в особі секретаря Бучанської міської ради Василя Олексюка, заступника міського голови пані Лариси Матюшенко та усюдисущого Івана Лисенка, який колись завзято викривав злодіяння Федорука, але згодом змінив свою позицію. Думаю, не складно здогадатися, чому.

На зборах обговорювалися питання законності процесу та доцільності такого поспішного об’єднання з Бучею. За результатами цих обговорень до Ворзельського селищного голови та селищних депутатів було направлене звернення з вимогами:

1) відкласти розгляд питання об’єднання територіальної громади селища Ворзель з об’єднаною територіальною громадою з центром у місті Буча до усунення порушень законів та перепон, які виникли в процесі такого об’єднання;

2) організувати проведення незалежного та професійного порівняльного економічного аналізу для обґрунтування економічної ефективності варіантів об’єднання Ворзеля з громадами, що об’єднуються навколо Бучі та Ірпеня. Для цього звернутися з запитом до Ірпінської міської ради з проханням надати всю необхідну інформації та всесторонньо сприяти проведенню такого економічного аналізу. З таким же проханням звернутися до Бучанської міської ради. Результати цього економічного аналізу та обґрунтування слід широко донести до жителів селища для повноцінної поінформованості щодо такого важливого і, можна сказати, історичного рішення;

3) винести питання об’єднання територіальної громади Ворзеля з іншими територіальними громадами на місцевий референдум;

4) врахувати все вище зазначене при обговоренні питання об’єднання територіальної громади Ворзеля з іншими територіальними громадами, при розгляді цього питання в постійних комісіях Ворзельської ради, при підготовці та проведенні засідань сесій Ворзельської селищної ради.

сесія федорук

Але Федорукам закони не писані. Незважаючи на таке звернення та персональні звернення до депутатів, питання об’єднання не знімалося з проекту порядку денного.

Не подіяло і звернення народного депутата Ольги Червакової, котра наголосила, що така поведінка і розвиток подій є перевищенням повноважень і зловживання владою, що передбачає кримінальну відповідальність. Для хоч якогось прикриття вони вирішили відправити депутатів збирати підписи по селищу за приєднання до Бучанської громади. Мабуть, гарно мотивувавши перед цим, бо депутати поспішно взялися до виконання замовлення.

Якими правдами та неправдами вони збирали ті підписи, що пояснювали людям, якщо вони й самі не знають ґрунтовних аргументів за Бучу, які альтернативи пропонували — незрозуміло. Бо не був затверджений жодний порядок проведення обговорень. Фактично все звелося до примітивного поверхневого емоційного вибору між ефемерними обіцянками кращого життя з Бучею та такими ж примітивними страшилками щодо Ірпеня. Взагалі, було взято на озброєння тактику демонізації Ірпеня. Варіант об’єднання з Ірпенем підноситься як катастрофа всесвітнього масштабу. Знову ж таки, без жодних розрахунків і аналізу, просто як аксіома. Хоча тут може бути зовсім інша картинка. Бо хоч Ірпінь упродовж багатьох років деградував разом з Ворзелем, але останні кілька років він показав значний ривок в розвитку. Шкода, що такий розвиток відбувається за рахунок бездумної забудови. Але в Бучі абсолютно та ж сама ситуація.

Можна, звичайно, розглядати ще варіант об’єднання обох міст в одну велику громаду. Але тут вже вступають в гру не стільки економічна доцільність і ефективність, як особисті амбіції. Що ж це за амбіції? Все просто. Якщо об’єднається Буча з Ірпенем, то кумів буде двоє, а мерське крісло — одне. Саме тому лише особисті амбіції заважають цілком логічному варіанту: об’єднанню Бучі й Ірпеня.

Тому, скоріш за все, куми поділили зони впливу в Приірпінні. Так, Коцюбинське, з перспективою дерибану Біличанського лісу, тепер має Карплюк, а Федорук зазіхнув на курортний Ворзель. На Гостомель знайшлась група своїх забудовників на чолі з екс-регіоналом Юрієм Прилипком. Сфери впливу дружно поділили політичні династії.

 

links (2)

Хоча Федорук бився за Гостомель до останнього і мало не дійшло до того, щоб Бучу в Гостомель переіменувати.

Щодо Коцюбинського, то в селища з Ірпенем взагалі немає спільної межі. Тому жодне об’єднання, навіть дійсно добровільне — нереальне. Будь-який суд, якщо діятиме за законом, це визнає. Щодо Ворзеля, то тут інша ситуація. Ми дійсно межуємо і з Ірпенем, і з Бучею. Тому, якщо говорити про об’єднання, то мова має йти про ґрунтовний аналіз економічних “за” і “проти” всіх варіантів об’єднання (окрім Бучі та Ірпеня нещодавно ще надійшла пропозиція від Немішаєво, також теоретично можна розглядати варіант, коли Ворзель залишається самостійним).

Отже, варто було б розібратися, з ким вигідніше підписувати “шлюбний договір”, якщо він дійсно потрібний і Ворзель не зможе існувати самостійно. Але ворзельська голова Лариса Федорук, яка є рідною сестрою мера Бучі, інших варіантів, окрім Бучі, звісно, просто не бачить, її ніби зачаровано. Те ж саме відбувається і з ворзельськими депутатами, котрим як пелену перед очима повісили. Ще б пак, адже пан Федорук у своїх риторичних виступах вміє солодко і монотонно, як гіпнотизер, присипляти пильність і вводити в оману. А окрім цього має хороші статки і вплив, щоб зацікавити депутатів або натиснути на їхні бізнес-інтереси. Думаю, що це і стало причиною такої одностайності депутатів при голосуванні за питання об’єднання.

Саму сесію селищної ради взагалі згадувати гидко. Про неї йшлося в окремому матеріалі на сайті Громади Приірпіння: Формула “добровільного об’єднання”: “Ворзель = Буча. І усьо!”. Також детальний матеріал про ту сесію викладено в статті “Піррова перемога”. Сесія проходила в протистоянні депутатів та голови з громадою. Особливо хочеться відзначити поведінку присутніх на сесії голів сіл, що вже об’єдналися з Бучею в одну громаду. Так і залишилося незрозумілим, для чого їх взагалі привели на цю сесію. Кажу привели, бо тільки так можна пояснити той факт, що вони за весь час своєї присутності не сказали ні слова. Сиділи під стінкою, як якісь заручники.

golovy

Єдина користь із них була в тому, що ворзельці хоч побачили, що вони існують. Правда, Анатолій Федорук за кілька днів до цього пропонував підписувати Договір про співпрацю місцевих рад, певно, для цього і привів голів на сесію. Але не склалося. Та й той “Договір” був нічим іншим, як порожньою декларацією без жодної конкретики, домовлялися в ньому “всі з усіма ні про що”, словом – Фількіна грамота.

На цей раз Анатолій Федорук проконтролював усе сам, бо до самого кінця розгляду питання не покидав свого місця, яке, до речі, зайняв собі в проході до президії, таким чином перегородивши присутнім шлях до неї.Під час мого виступу сидів і безцеремонно усміхався та апелював. А його сестра Лариса Федорук так взагалі дорікнула, що я лише прикриваюся Революцією Гідності, коли я зауважив, що вона пройшла повз них.

Тут я вже не стримався і на високих тонах нагадав, що в той самий час вони, регіонали, відсиджувалися до останнього і розпустили партійний осередок в Бучі лише після розстрілів людей та втечі Януковича 22.02.2014, а також збирали автобуси тітушок на “Антимайдан”.

І ці діячі-регіонали з такими моральними принципами продовжують зараз нами керувати. Також у своєму виступі я наголосив, що процес об’єднання з Бучею порушує закони фактично від самого початку і до самого кінця. Бо й зараз Ворзель намагаються об’єднати вже не просто з Бучею, як було на початку, а вже з утвореною об’єднаною громадою, в котру входять, окрім Бучі, ще 8 сіл.

А це вже зовсім інший суб’єкт процесу, пропозиція об’єднуватися від якого не надходила, не вивчалася і не обговорювалася. Відповідно, все має починатися заново. Спільне об’єднання ніхто ні з ким не обговорював і не узгоджував. Буча, як рейдер, поодинці стягує всіх до себе. А тим ганебним вересневим рішенням, на котре спирається голова Лариса Федорук та депутати, і котре оскаржується в суді, було надано згоду на об’єднання ТІЛЬКИ з громадою м. Буча. Голова та депутати про це знають, але свідомо і цинічно продовжують порушувати закони під наглядом Анатолія Федорука.

04092015

І як пан Федорук збирається співпрацювати з активістами, якщо він такою своєю поведінкою не те що ображає, він просто налаштовує всіх проти себе? Відео з розгляду цього питання можна переглянути окремо.

Втім, ще невідомо чи в них щось вийде, адже перше рішення вже оскаржується в суді, позов на друге рішення також готується. Боротьба активістів за шанобливе ставлення до громади і її гідності продовжується. Ми вимагаємо зупинити цей шабаш! Бо не можна так нагло відбирати у людей право на самоврядування та волевиявлення. Саме громада селища, а не депутати, яких обрала, по суті, меншість громадян, має визначити вектор розвитку Ворзеля.

Необхідно провести ґрунтовний аналіз становища селища, всіх пропозицій щодо об’єднання, провести порівняння, донести цю інформацію до широкої громадськості, провести якісне обговорення і місцевий референдум. Нас же намагаються всліпу, без розрахунків, аналізу і обґрунтування, без жодних зафіксованих перспектив і планів розвитку, просто як підданих заштовхати в Бучу.

Хіба можна таке нахабне і насильне об’єднання називати “добровільним”? Думаю, це можна назвати хіба що рейдерським захопленням! Взагалі, для реформи по децентралізації вищим керівництвом держави було надано 2 роки, але наші депутати і голова ледве протрималися 2 місяці.

Хто головний режисер у цій театральній постановці, всі розуміють. Але от замість квітів у акторів та їхнього ляльковода починає летіти каміння.

Безымянный

Автор: Юрій Демчук, житель Ворзеля

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539