З Бучі тікають мешканці новобудов – збираємося на громадські слухання

0

Будучи Головою зборів власників квартир в ЖК “Річ  Таун” (Буча) в березні  мені вдалося поспілкуватися з великою кількістю своїх сусідів. З тими, хто живе вже в Бучі й тими, хто купив квартиру й поки сюди не переїхав. Нове законодавство дозволяє проводити збори шляхом письмового опитування і завдяки цьому з багатьма вийшла розмова “віч-на-віч”. У розмовах про ремонт, благоустрій комплексу та інших побутових питаннях стали з’ясовуватися цікаві тенденції, які мають всі шанси стати загальноміськими.

Мова йде про те, що люди, які в Бучі купили квартиру на початку будівельного буму в 2012-2013 році , нарешті дійшли до тієї стадії, коли проблеми ремонту закінчилися і почалося звичайне життя. І воно сповнене всяких дрібних і великих потреб, які місто виявилося не в змозі задовольнити.

Як виявилося, красиві газони і ковані балкони не в змозі вирішити проблеми з розвагами та фізичним розвитком дітей, а відсутність спортивних майданчиків ніяк не може компенсувати один тенісний стіл на цілий квартал.

1

 

Люди звернули нарешті увагу на те, що забудовником ТОВ “Будрегионінвест” не було збудовано жодного з обіцяних об’єктів і жителі 608 квартир тепер змушені водити своїх дітей на майданчик , де гуляють діти з усієї Бучі.

Жителька комплексу Наталя, яка має двох дітей,  дуже емоційно розповідала мені, що їй доводиться займати чергу на гойдалки і що діється на міської майданчику у “години –пік”.

Інша мешканка , Олена Островерхова, купила квартиру в 2013 році і до цих пір не переїхала. При розмові вона висловлювала сумніви про те, чи буде вона переїжджати в Бучу:

“У мене двоє дітей. Один ходить в хороший дитячий садок у Києві, а старший дитина – в чудову школу. Я вивчила питання і зрозуміла, що поки діти вчаться – в Бучу сенсу переїжджати немає. Нічого подібного для дітей у Бучі немає і навряд чи з’явиться, а їздити кожен день в Київ і розвозити дітей – нереальне завдання”.

Понад 25 5 опитаних читачів “Громади Приірпіння” кажуть, що водять дітей у столичні садки.

Тетяна і Сергій – молода пара, яка перебралася нещодавно в Бучу з Києва, визнають помилковість свого вибору.

“Дорога до дому займає все більше часу, а для дітей немає ніяких можливостей, порівнянних з київськими”, – каже Тетяна.

Вони не бачать перспективи “вити гніздо” в Бучі і просять допомогти їм продати квартиру. Вони розуміють, що екологія в Києві дуже погана, але на тлі тотальної вирубки лісу і постійного торф’яного диму, який душить жителів Бучі не один рік, обговорювати це навіть смішно.

При розмові з бізнесменом Сергієм з’ясувалося, що його син з невісткою категорично відмовилися переїжджати у квартиру в нашому комплексі, так як не бачать для себе перспектив для комфортного проживання, заради якого треба буде їздити щодня на роботу в Київ. Він просив допомогти йому здати квартиру, так як продавати її зараз теж складно і невигідно.

Сусід по сходовій клітці Юрій щодня возить дитину в Пущу Водицю в дорогий садок і журиться, що в Бучі навіть за гроші це питання вирішити дуже складно. До того ж, групи переповнені, постійно виникають скандали з приводу їх оснащення. Дружина Юрія – Олена вагітна і збирається народжувати в Києві, так як умов в Бучі немає і навіть надії немає на якісні послуги акушерів, гінекологів та дитячих лікарів.

Про другу зміну в школі вже в Бучі ходять легенди, а з приводу третьої зміни – анекдоти. Які незабаром теж можуть стати зовсім не смішними.

Влада в Бучі глуха до питань про те, куди поділися передбачені ДПТ ЖК “Річ Таун” спортивні та дитячі майданчики, а також всі ті об’єкти, опис яких заманював покупців комплексу з кінця 2013 року.

1

 

Їх не виявилося і в новому Генплані, прийнятому на початку 2015 року з усіма можливими порушеннями. Ні земля, ні технічні документи на наші будинки досі не передані ОСББ, хоча рішення прийнято на сесії 27 лютого 2014 р . Очевидно, щоб не дати нам в руки документи, на підставі яких можна відстоювати свої права.

Квартири в Бучі продовжують будується стахановськими темпами. Кожен клаптик мер міста забудовник Анатолій Федорук намагається прилаштувати під багатоповерхове будівництво. Причому , з порушенням навіть того Генплану, який від протягнув всіма правдами і неправдами вже при наявності рішення суду щодо повернення державі земель лісового фонду.

Замість Центру сімейної медицини по вулиці Островського буде багатоповерхівка з якимось приміщенням на першому поверсі, замість стратегічного розвитку унікального кластера – містечковий бізнес “продам квартирку”, замість діалогу з Громадою – заяви в СБУ на активістів, що скликають громадські слухання.

Я була присутня на громадських слуханнях 29 лютого 2016 року по ДПТ , згідно з яким на місці грабового лісу і вікових дубів на орендованій для обслуговування (!) тенісного клуба “Кампа” землі, повинен був вирости черговий багатоповерховий комплекс. Я особисто задавала питання проектанту з “Ладапроект” з приводу технічних умов на воду. Так от, він чітко сказав, що його ДПТ не передбачає ТУ на воду і це “проблеми Забудовника, яку він вирішить” (с).

Одночасно він палко розповідав, що в Бучі запасів води більше немає давно і подальше будівництво без вирішення цієї проблеми приведе місто до катастрофи. Я давно звикла до того, що оксюморон – це норма нашого життя, але як жителю Бучі мені зовсім не смішно за цим спостерігати.

Апетити влади відсутність мереж і катастрофа з інфраструктурою ніяк не знижують. Знову в новинах фігурує ДПТ на 191, га, на 55 га…. Це десятки тисяч нових жителів і жодної відповіді на питання:

  1. Звідки ресурси води та електрики?
  2. Де всі люди будуть працювати? (Громада Приірпіння зараз опитує на головній сторінці читачів щодо їхнього працевлаштування) Чи будуть їздити в Київ? На чому? Київ про це знає?
  3. Куди будуть ходити діти , поки батьки працюють?
  4. Стратегічна мета такого розвитку? Де план – обґрунтування?

З ранньої весни вже горить торф так, що дихати можна тільки вдома під кондиціонером. І це після того як ми заплатили подвійну ціну за життя серед сосен. Ні планів, ні проектів на цю тему немає або з нами не збираються навіть обговорювати це питання. Грошей у бюджеті на такі справи немає, але забудовникам “прощається” пайова участь в інфраструктурі. Під дружне голосування більшості депутатів.

НЕ треба бути аналітиком, щоб розуміти, що далі буде тільки гірше. Дитячі садки, школи, витрати на освіту, здоров’я – це лише перешкода для чийогось збагачення. Ці галузі створюють комфорт, але не здатні задовольнити ненаситні амбіції людей, які звикли рахувати бюджет міста власною кишенею.

Навіщо це вони роблять – зрозуміло. А чому ми з вами даємо це робити? Що з цим усім будемо робити ми, коли вони звалять? Адже якщо подивитися правді в очі все це відбувається виключно завдяки нашому мовчанню і “надії що саме якось розсмокчеться”.

Може пора вже взяти участь у цьому процесі,  дорогі сусіди? Реформа децентралізації насправді придумана не для них, а для нас з вами.

Чи можливо у кожного з вас теж, на всяк випадок, є запасна квартирка в Барселоні?

Давайте зустрінемося в Будинку культури 16 квітня о 15.00 на громадських слуханнях, організованих простими жителями, і обговоримо як ми будемо жити далі, а заразом не дамо “адміністративному ресурсу” проголосувати за схвалення чергового дерибану нашого міста.

Ніхто не зробить це, крім нас самих, дорогі сусіди. Нам тут жити і тільки від нас залежить, як ми будемо про це згадувати… з радістю чи горем. До зустрічі.

1Авторка: Наталія Ростовцева, бучанка

 

Leave a Reply

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539