Громада Приірпіння

Навчання у три зміни не допомогло. Тепер парти та стільці стоять на коридорах. Про це мати школярки розповіла  програмі ТСН Тиждень:

“Це сталося випадково. Ми прийшли на батьківські збори і просто побачили парти і стільчики на коридорі. Тут проводять уроки”.

Тобто батьки навіть не знали про умови навчання дітей.

Бучанська школа №4 давно вже переповнена більше як удвічі від проектної потужності. Замість 800 дітей тут навчається майже 2 тисячі. Працюють дві зміни, є навіть третя між першою і другою, про що раніше писала Олена Жежера на “Громаді Приірпіння”.

У другу зміну вчаться, наприклад, шості класи. Цікаво, що лише один шостий клас учиться у першу. За дивним збігом, там учиться син мера Ірпеня Володимира Карплюка.

Першокласники, як от син Надії Сиверин, взагалі займаються в приміщенні іншої школи № 5, тому що в рідній школі для них уже давно місця немає. Але з вересня ці діти, можуть вчитися саме на цьому коридорі.

“У Бучі, як і в десятках міст та районів України, що ростуть і розвиваються, із шаленою швидкістю будують житло. От чого не зводять, то це шкіл і садків. Ще десять років тому Буча була селищем міського типу з населенням більше як 20 тис. жителів. Зараз, кількість населення зросла майже вдвічі. Забудовується кожен вільний метр, кожна вільна земельна ділянка,” – наголошує журналістка ТСН Галина Сергеєва.

Тільки за останні три роки збудовано 150 тис. кв. метрів житла, це десять великих житлових комплексів, а шкіл як було 5 ще 10 років тому, так 5 і лишилося.

“Стаття 33 ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності” говорить, що будівництво кварталів, районів повинно вестись комплексно. Тобто, комплексна забудова території. Якщо забудова ведеться комплексно, значить, ведеться будівництво і шкіл, і садків для цього мікрорайону і лікарень, і поліклінік”, – розповідає бучанець Сергій Василишин.

Однак, про жодну комплексність не йдеться. Наприклад, на вул. Булгакова, що неподалік супермаркету “Нова лінія”, ще донедавна був приватний сектор і поле. Аж раптом з’явилися один за одним три багатоповерхівки, які зводить забудовник Віталій Ліневич.

“Згідно Генерального плану міста Буча – це зона Г2, 1п. Це зона районного значення. Тобто, тут будівництво можна вести, наприклад,  магазинів, якихось офісних приміщень. Бучанська міська рада затвердила детальний план території і вже тут ростуть 16-ти поверхові будинки”, – додає Василишин.

Цікаво, що за документами будинки мають 16 поверхів, а по факту поверхів уже 18. В Інтернеті цей комплекс називається вишукано – “Гранд Бурже”.

Журналістка телефонує за номером на сайті продажу квартир, їй як потенційному покупцю розповідають, що інфраструктура буде в самому комплексі.

“Коробки вже практично збудовані. Тобто, це не котлован і не повітря ви купуєте. Там інфраструктура буде навіть в самому комплексі. Великий супермаркет, фітнес клуб з басейнами, кінотеатр. Для дітей будуть спеціальні території, дитяча площа, де можна буде лишати дитину. Зараз ми думаємо над тим, щоб там зробити якийсь дитячий клуб, де можна скористатися послугами сиділки”, – розповідають у відділі продажу “Гранд Бурже”.

Сергєєва цікавиться найголовнішим, чи є в Бучі проблеми зі школами.

“Нема проблем зі школами. Проблеми є з дитячими садками. І в Ірпені, і в Бучі. А в Бучі з садками є проблеми, зі школами нема. Вибираєте на свій смак школу, ідете і вас приймають”, – додають у “Гранд Бурже”.

Найближча до цього “Гранд Бурже” школа – та сама четверта, де діти вчаться в три зміни.

Директорка школи № 4 Алла Літкевич стверджує, що нічого поганого немає в понятті “мобільний клас”.

“Доброго дня.. Вибачте.. А з якого дива? Ви знаєте, що є таке поняття – “мобільний клас”? Навчання на коридорі не було, а був мобільний клас. Для перезмінки, коли вчителю треба працювати з дітьми, а на той час уже сідає друга зміна…”, – розповідає Літкевич.

Після звістки про “мобільний клас” батьки написали петицію про те, щоб дітям для навчання віддали примішення міського відділу освіти.

“Пожартували.. Ніхто ж не посадить дітей в відділі освіти, відділ освіти там маленький”, – переконана Літкевич.

Батьки з такою позицією директорки не згодні.

“Їм там буде дуже зручно. Місцева влада вона зовсім про це не думає. Чому вони не хвилюються, що в класах 37 дітей?“, – запитує Надія Фурлет.

Літкевич стоїть на своєму й каже, що місто працює:

“Це точка зору мами, а я як адміністратор, як директор, я бачу, що місто працює над цим”.

Як саме місто працює, журналісти запитали в колишньої вчительки школи №4 Мотрі Кирилівни, яку випадково зустріли поряд зі школою:

“В рекреаціях тут в школі ліплять класи. І не до стелі буде перегородка, а нижче, бо то зависоко, дорого аж до потолка. То це уроки? То це уроки? Я не можу зрозуміти як так можна, як так можна? В дитячому садку 2,5 тисячі дітей. Ну, як так можна? Продавати ліс, продавати ці гектари, захоплюють багачі, а школи нема…”

Опитування у  Facebook у групі “Громада Бучі” показує, що люди через цю проблему готові мігрувати або починають шукати школи в Києві. Але туди возити дітей довго і дорого.

Більше того найближчий до Приірпіння район столиці – Святошинський – теж вже має проблему з переповненими школами саме тому, що з околиць столиці, де продають квартири і не дбають про розвиток інфраструктури, батьки везуть дітей до київських шкіл.

За гігієнічноми нормами, навчання на проході заборонено.

Депутат Бучанської ради та голова освітньої комісії Іван Окоєв розповідає, що депутати чомусь знаходять мільйони бюджетних грошей на розбудову розпіареного Бучанського парку, а от на садочки та школи коштів нема:

“На передостанній сесії виділили близько 7-ми млн. грн. на бучанський парк, знявши 3 млн. грн. з добудови 3-ї школи. Мотивують тим, що даний проект подавали на конкурс в обласну раду на фінансування, відповідно, обласна рада не змогла профінансувати його, того і ми свою частку також не будемо фінансувати”.

Журналісти поїхали ще до однієї школи у Бучі – № 3. Поряд з нею також будуються нові житлові комплекси. Робота на будівництві висоток не зупиняється навіть у вихідні. В цій школі планували добудувати крило для молодших класів. На території школи жодних робіт не ведеться, лише лежить складена цегла.

Інше будівництво – це територія “Нової Бучі”. Проти будівництва цього комплексу бучанці зібрали більше тисячі підписів та напрвили до Кабміну, прокуратури, народних депутатів. Попри те, що забудовника затримано за сепаратизм, “Нова Буча” активно будується.

На пустирі понад 90 га планують поселити 25 тисяч людей, це при тому, що тут вже є житловий квартал, який будувала фірма Карплюка “Сарафан” і на всю цю кількість населення жодної школи, а лише маленький садок на 75 дітей. Цей садок мали здати в експлуатацію ще 2014-го, проте він і досі недобудований.

“Коли будувалась перша черга цього житлового комплексу, після неї повинен був бути збудований дитячий садочок, а потім вже будуватись друга черга цього комплексу. А на ділі садочку ще й досі немає, а дві черги будівництва вже здані в експлуатацію”, – додає Окоєв.

Журналісти знімали сюжет рік тому в одному з ущерть переповнених садків Бучі “Козачку” про те як дітям не доважують їжу. Тоді на захист місцевої влади виступив представник партії “Нові обличчя” Іван Лисенко. Користувачі соцмереж пригадують цей епізод і наголошують, що тоді місцева влада намагалася зробити все, аби люди не вірили тому, що побачили на власні очі.

Молода мама Роксолана жаліється, що вона в самому кінці довжелезної черги в садочок “Козачок”, хоча доньці усього півроку.

“Ми прийшли подавати документи і пані Морозенко (завідуюча – прим. ред.), не дивлячись на пакет наших документів, запитала скільки нам років. Ми сказали, що півроку. сказала, що ми втратили, ми спізнились уже на півроку”, – розповідає бучанка Роксолана.

Це при тому, що батько дитини ветеран АТО і дитина належить до групи пільговиків.

Загалом, дитячі садки і школи мусять зводитися або самими забудовниками, або за рахунок їхньої пайової участі місту. Це 4% від вартості будівництва. Однак, дуже часто цю пайову участь місто бере символічними роботами, наприклад,  зведенням дитячого майданчика, або тротуару чи скверу.

Журналісти завітали разом з мамами до Бучанської міськради. До них вийшов керівник відділу освіти Олег Цимбал. 

“Школи можуть як узяться? Проснулися і школи? Побудова школи – це ж не побудова чогось такого, що за два дні можна побудувати. Півроку мінімум розробляється тільки проектно-кошторисна документація”, – говорить Цимбалю.

Начальник відділу освіти про навчання в коридорах підтверджує. Впродавж розмови з’ясовується, що будівництво нової гімназії заморожене.

“Якщо ви офіційно визнаєте, що в Бучі катастрна офічна ситуація з питанням освіти, якщо ви визнаєте офіційно, що вине справляєтесь зі своїми обов’язками, ви маєте звільнитись”, – говорить Цимбалу бучанка Ірина Влащук.

Цимбал везе журналістів на будівельний майданчик до недобудованої гімназії, де вже давно мала бути побудована школа. Поряд з нею багатоповерхівка, на місці якої ще в 2012-му році повинна була бути побудована повноцінна школа. Міськрада тоді поміняла школу на десяток квартир, одну з яких як службову отримав і сам начальник відділу освіти Олег Цимбал.

“Школу ми досить довго намагалися відстояти, ми збирали навіть підписи по місту. Писали різні звернення і в Кабмін, і в Міністерство освіти”, – говорить Влащук.

“Гімназія зводиться повільно, із затримками та й не за міський бюджет, а за бюджет області, бо школа – це не новий будинок із “золотими” метрами”, – резюмує Сергєєва.