Громада Приірпіння

Після нападу на голову ТВК ми вивчали і розробляли кілька версій. Про них ми повідомили поліціюта прокуратуру. Одна з них вже стала для нас головною, по мірі того, як ми збираємо інформацію про напад на Людмилу Демченко. Готували черговий переворот влади задля подальшого поглинання Коцюбинського Ірпенем.

Згідно з цією версією, після захоплення влади Коцюбинське віддають Ірпеню, Ірпінь затверджує генплан і зонінг і на ділянках в Біличанському лісі відбуваються забудови. З огляду на те, що земля в Нацпарку є навіть в самого міського глови Ірпеня Володимира Карплюка – мотив є. А тепер попорядку.

Хто такий Корнієко і що він робить в Приірпінні?

Нападник Максим Корнієнко – тітушка з Білої Церкви. Був засуджений за крадіжку в “Ашані”. Про це він сказав в залі суду.

Судимість в нього не погашена, що буде додавати ваги під час розгляду справи щодо побиття голови ТВК Демченко. Освіта в тітушки неповна вища. Отримував він її в Київському національному університетікультури та мистецтв, де тривалий час ректором був Михайло Пополавський.

“Я питала його, чому він не шукав роботу. Молодий, сильний, дужий, майже повна вища освіта. 25 років. Чому наважився бити літню жінку за тисячу гривень? Сказав, що треба гроші. Далі я його перепитала, чого ж не піде на роботу, а зголошується бити жінок за 1000 гривень? Він сказав, що гроші треба були терміново, а якщо піти на роботу, то плалять згодом. Я наголосина Корнієнку, що тим, хто щось розвантажує платять по факту і швидко. Він на це нічого не відповів,” – розповідає депутатка Коцюбинської ради Олена Сокотюк, яка була на засіданні, коли обирали міру запобіжного заходу нападнику.

В Приірпінні тітушка з Білої Церкви не вперше. І ось задокументовані факти. Корнієнко стояв під парканом на скандальній забудові на Гостомельському шосе. Разом з іншими тітушками він взявся попід лікті, щоб не допустити активістів до паркану. Тут на стоп-кадрі він в сірому капюшоні і з бородою проворуч. Поряд хлопці опускають голови, щоб не потрапити в кадр.

Паркан на Гостомельському шосе заголодив дитячий майданчик і тітушки виступали і проти дітей.

Є більш чіткий стоп-кадр, який вдалося задокументувати.

Це забудова на Єсеніна. Правоохоронці там були на місці подій і теж впізнали Корнієнка як спортсмена, якого бачили під час протистояння активістів та забудов. Та й нападник сам цього не заперечує.

“У суді я наголосила йому, коли ми розмовляли, що він за роль тітушки на Єсєніна, і на Гостомельському шосе,  не поніс жодного покранання і безкарність стимулювала до нового злочину більшої тяжкості. Він з цим погодився,” – додає Сокотюк, яка очолює депутатську групу “Приватний сектор”.

Сокотюк тітушка сказав, що він там був для того, щоб на людей не впали дерева. Мені вдалося відшукати фото, де тітушка нападає на Богдана Кавулича – представника облдержадміністрації, який розслідував корупційну діяльність міської влади Ірпеня. І цей тітушка дуже схожий на нападника, який бив голову ТВК. Ми шукаємо відео з місця подій.

Ще один задокументвоаний факт – це останній епізод з побиттям Демченко. Про нього говорить вся країна.

Корнієнко прийшов зранку до подвір’я голови ТВК, представився провайдером (зрозуміло, що це легенда і він ніякий не провайдер). До цього, як твердять люди, напередодні випитували, де живе Демченко. Тобто до нападу готувалися. Їх було двоє.

Корнієнко хотів зайти до хати, але Демченко не пустила його і сказала, що з такими “документами” (писані від руки листочки) не пустить навіть у двір. Тобто він планував бити в хаті, де не мало бути нікого. Син Тарас Демченко мав давно бути на роботі. Але цього дня він проспав і саме був в коридорі.

“Він сів на мене згори і бив кулаками. Я кричала і тоді прибіг син. Якби не син, я не знаю, до якого б стану він мене добивав” – розповідає “Громаді Приірпіння” потерпіла.

Нападник з собою не мав ані мобільного телефону, ані грошей на дорогу. Це нам підтвердили і свідки, і правоохоронці. Отже, його мав чекати спільник, ймовірно той, з ким вони все вивідували напередодні. І Корнієнко мав втекти. Єдине, що пішло не так – син Демченко виявився вдома.

Звісно, знати інформацію про графік можна просто стежити за будинком. Але Ініціатива влади Ірпеня, зокрема депутата Нових облич Богдана Слюсаренка, який повідомив нам всім про те, що тепер селище буде під наглядом відеокамер – занепокоїла громаду. Камери – це не інстурмент правоохоронців, яким дав закон більші права, ніж простим громадянам. Камери стали інструментом влади Ірпеня, яка тепер знає, коли активісти або неугодні їдуть на роботу, коли вони повертаються, який їхній графік в селищі.

Селищна голова Ольга Матюшина та член ТВК активістка Леся Єльникова упізнала в нападникові, який бив Демченко, чоловіка, який напав на них восени 2016 року.  Селищній голові пощастило відскочити, а Єльникова впала і нападники ногами били її по голові. Вона отримала струс голвоного мозку.

Якби селищна голова не кликала на допомогу – наслідки були могли б бути гіршими.

Нападник цю версію в суді спростовує і каже, що винен виключно по епізоду з побиттям Демченко, на якому його піймали. Але Єльникова переконана – її бив Корнієнко.

Чому беруть тітушок з інших районів? 

Як бачимо, забудови “Нових облич” охороняють молодики спортивної статури з інших громад. Це типова практика. Навіть, якщо спортсмени в громаді є – навряд чи в малих громадах вони зможуть піти проти своїх сусідів. Мені, наприклад, важко уявити, щоб хтось з коцюбинчан погодився за 1 000 грн напасти на старожилку селища Людмилу Демченко, яку знають дуже багато людей.

Я не думаю, що піднялася б рука в когось тут на пенсіонерку, яка будучи працівником бюджетної сфери варила на майдані кулеші й несла з дому все, що могла.

Без якої не обходиться в селищі жодне народне гуляння…

Дитячий майстер-клас…

Під час подій на майдані силовики привозили беркутівців з інших регіонів – Криму, Луганська, Донецька. Силовики Львова та Тернополя одразу сказали, що супроти своїх не підуть. Вони зінмали форму і ставали поряд з своїми батьками. Звісно, є колосальна різниця між силовиками, які планують тактичні операції й працюють в системі й тітушками.  Але принцип того, що в громаді навряд чи хтось стане проти громади – це однозначно. Тим більше, коли мова йде про маленькі громади – такі, як Коцюбинське.

Тому для побиття треба було залучати людину з іншої громади. Навіть не з Приірпіння. Друга причина, чому беруть чужинців – щоб не говорили багато в своїх грмадах, де передача інформації відбувається значно швидше, ніж це може бути на рівні області.

Кому було вигідно наймати тітушок проти громади?

Тут жодних сумнівів немає. Забудовник, який обгородив ділянку, найняв тітушок, щоб зупинити громаду. Хто забудовник на Єсеніна знають всі – це ТОВ “Орлан-Інвест Груп”, директором якого є Антон Мирончук. Він не просто виставив тітушню проти громади, він ще й на депутатів подав позов до суду, які наважилися виступити на боці громади.

Мирончук не просто забудовник. Він політик. На виборах 2015 року, як твердить сайт Центральної виборчої комісії він балотувався від партії “Нові обличчя” до Ірпінської міської ради.

Щоправда, рейтинг його був такий низький, що він опинився наприкінці партійного списку. Тобто для команди міського голови він своя людина. Він балотувався не просто як безпартійний, а як член політичної партії “Нові обличчя”.

Тобто Корнієнко вже стояв на захисті інтересів партійця “Нових облич” супроти інтересів громади. З ним вже контактували ці люди і знали, де шукати.

“У суді Корнієнко мені пояснив, що він був на Єсеніна для того, щоб на активістів не впало дерево. Дуже дивно це виглядає, коли дивишся на відео і бачиш, що під парканом, де нема дерев, тітушки взялися попідруки і зробили живий ланцюг, щоб не допустити активістів,” – розповідає Сококтюк.

Тобто зв’язок з тим, яка природа могла бути в роботодавця встановлений. Версія, яку поширила злиденна депутатка від Нових облич Анастасія Попсуй (змінила прізвище на Заблоцька) не витримує критики. Нагадаємо, вона казала про те, що напад міг бути організований колишнім соратником Карплюка – Олексієм Зіневичем – провайдером “Бест”. На підтримку цієї версії вона наводила той аргумент, що на місце події знімальна група місцевого телеканалу Зіневича прибула раніше, за правоохоронців.

Попсуй не було на місці події. Натомість очевидці твердять, що першими приїхали саме правоохоронці, а вже потім телеканали і місцевих телеканалів в Коцюбинському в той день не було. Версія, яка відводила увагу від Нових облич і містила недостовірні факти активно рекламувалася через сайти зливні бачки та через банеризацію на “Українській правді” – 16 тисяч на добу коштує 100 % показ банеру на головній сторінці сайту.

Тут можна лише припустити, що перекинути увагу на Зіневича планували заздалегідь. Нападник прийшов з версією, що він провайдер. Якби він втік і Демченко після побиття могла б пам’ятати, що сказав нападник – вона б озвучила, що він представився провайжером. І ті, хто вибудовує інформаційний потік в Нових облич (петро щербина – медіа-консультант Сандея Аделаджі і технолог передвиборчих кампаній), могли б накладати цей зв’язок в свідомості громади – провайдер – Зіневич – це він нас підставив.

Але нападника зловили і випливає зв’язок з забудовником, який балотувався від “Нових облич”. Тепер поговоримо про мотиви.

Кому і навіщо організовувати напад на голову Коцюбинської ТВК?

Для цього громада має зрозуміти, що таке Територіальна виборча комісія. ТВК – це святая святих держави. В її роботу не може втручатися ані селищний або міський голова, ані президент, ані місцеві, ані народні депутати. Навіть Центральна виборча комісія чи Ірпінська виборча комісія не указ Коцюбинській виборчій комісії.  Це основа основ демократії. Ці люди відповідають за вибори. Від їхньої чесності і порядності залежить життя громади в найближчі 5 років.

Хто може бути членом ТВК? Виключно той, хто живе в громаді. Чому така норма? Бо члени Тервиборчкому несуть пряму відповідальність перед громадою. Кандидат може мати будь-яке місце реєстрації – хоч Чернігів, хоч Львів. А член ТВК – це людина з громади. Буває так, що закидають парашутистів. Це робиться в 2 випадках. Або в громаді немає сильних компетенцій в людей, щоб провести без збою вибори і партії просто страхуються, або треба парашутист, який як заїжджий тітушка зможе робити те, що замовили і не працювати на громаду. Тобто в тих, хто по суті є парашутистом є дві природи. І парашутисти – часте явище. Так на ОВК в Києво-Святошино головує людина, яка фактично живе у Львові, а до того була заступником голови виборчої комісії на Луганщині.

У нашій ТВК в Демченко заступник – парашутист. Його спустили нам з Ірпеня від Нових облич. Саме він разом з Петром Щербиною, який показав посвідчення журналіста, всю ніч під час засідання ТВК тиснув на Демченко, щоб вона зірвала вибори й не проводила їх 17 травня.

Цей заступник такий же Коцюбинець, як Владислав Євстєфєєв, який під час 2 каденцій свого депутатства навіть не жив в селищі, а просто мав реєстрацію. Зараз же в депутата-злидня за вислугу є квартира в “Атланті”. Новоприбулого зама голови ТВК прописали там само – в “Атланті”, де депутати мають житло.

Так от те, що Демченко живе в селищі, я думаю ніхто не ставить під сумнів? Вона член територіальної громади, ходить на сесії і розуміє, що не здасть позицій. вона всім неодноразово повторювала, що рахуватиме так, як проголосує громада. Я питала свого часу Сергія Даніша: Ви визнаєте, що результати виборів 17 липня пораховані чесно. Він мені сказав, що визнає. Тобто це вже проблема виборців, кого вони обрали і чому, проблема виборців, яка в них була мотивація проголосувати за того чи іншого кандидата, але рахували чесно.

Чесний підрахунок, який приніс громаді по суті в 2,5 більше мандатів, а Новим обличчям чи не вдвічі менше – Нові обличчя не дуже влаштовував.

Після невдалого перевороту 2016 року робилася ставка на те, що буде у Нових облич секретар. Який, як і Юлія Главацька, може стати в.о. голови після усунення селищної голови Ольги Матюшиної. Для цього готувалася зачистка голови регламентної комісії. Провели псевдозасіданння комісії за відсутності голови і Домбрвоського захотіли незаконно змінити на депутата Миколу Єременка, який на 180 градусів змінив свою позицію.

Голосів Новим обличчям для обрання секретаря вистачало. Не вистачило елементарного – базового розуміння процедури голосування. Кандидатуру Даніша ніхто не висунув і депутати проголосували за порожній бюлетень. Голова заветувала рішення, яке було прийняте з порушенням і депутати навіть не висловили бажання його долати.

Після того, як депутати фактично використали спробу обрання секретаря і вона закінчилася невдало – вето не було подолане, право подати кандидатуру секретаря переходить до голови ради. І друга подача глови ради не обмежується законом у часі. Тобто селищна голова не має визначеного строку подачі кандидатури, а значить намір швидко її усунути і поставити як в.о. Сергія Даніша провалився. Про спробу стати секретарем нагадував хіба букет на даху “Укрпошти”, якого позбувся Даніш.

Виходить, залишається єдиний спосіб організувати будь-якою ціною вибори голови. Всі розуміють, що за ситуацією слідкує вся країна. Матюшина не збирається писати заяву за власним бажанням і прийняла рішення боротися. Її можна усунути тільки фізично – просто побити до напівсмерті (а один напад нагадаю вже був) і тоді, якщо буде своя ТВК, то можна і вибори провести. Тобто дуже треба своя підконтрольна партії Нових облич ТВК.

Зараз розставновка сил в ТВК це 6 голосів, які контролюють Нові обличчя і 7 голосів, які стоять на боці громади. Тобто різниця в один голос. І найважливіша фігура тут – голова ТВК. Голова – це завжди важливо. Тому і б’ють завжди по голові. Не кожен буде, як Демченко, навіть якщо він член територіальної громади триматися незламно. Тому є гостра потреба в НО вивести з складу ТВК Демечнко.  Нагадаю, що напад на голову селища вже був і під руку попалася інша членкиня ТВК Леся Єльникова. От такий збіг.

Ситуація з безпекою дуже серйозна. Якби нападникане зупинив син Демченко і його не співмали – невідомо в якому стані була б Демченко. Розбиті машини, порізані шини – це все просто залякування громади і показник того, що нікого не притягнуть до відповідальності. Сидіть тихо.

Але окрім планів злочинців, є ще Бог. І він зробив так, що син затримався вдома.

Чому з’явилося звернення Карплюка про приєднання до Ірпеня?

У 2015 році Карплюк приїхав в селище і разом з депутатами (Євстєфєєвим, Главацькою, Хвостенком, Рожанським, Салівоновим та ін. членами просадвоської більшості) приєднав нас до Ірпеня. Громаду ніхто не питав. Громада скандувала “Київ”, Карплюк разом з замотивованими депутатами “Ирпєнь”. Це видно на відео.

Новообрані депутати “Нових облич”, які своїм виборцям не казали, що в перші ж 100 дні вприєднають селище до Ірпеня, на псевдосесії відголосували за підтримку цього ж рішення.

Рішення про приєднання до Ірпеня, до слова, ми з Наталею Коломієць 1,5 роки оскаржували в суді й виграли. Ми довели, що не було громадських обговорень й громаду ніхто не питав.

Ірпеню треба був результат. Бо ділянки нарізані ще 2008 року і тут можна було б будувати, але Матюшина заветую будь-яке рішення, яке буде суперечити закону і нічого не вийде. Прокуратура ж буде його оскаржувати роками і можна спробувати йти шляхом узурпації влади. 8 квітня 2016 року Юлія Главацька влаштовує переворот, підробляє печатки і незаконно потапляє в реєстр як в.о. селищного голови.  При цьому вона взагалі не перебуває на робочому місці, часто бере лікарняні – тобто працювати на громаду не налаштована. Її технічно використали і доведеться відповідати за переворот влади у суді.

Люди вимагають превиборів.

Нові обличчя робили все, щоб первибори не відбулися. Але Демченко не здала позиції і ТВК провело вибори. Нові обличчя так чекали рішення суду, але воно було не на їхню користь. Тоді пішла 2 спроба з секретарем Данішем. Він мав стати в.о. і злити Карплюку Коцюбинське. Такий був задум з самого початку. Але не склалося.

Після провалу спроби стати секретарем – б’ють голову ТВК. Б’є тітушка, який в Ірпені був на скандальних забудовах кандидата від Нових облич. От такий збіг. Саме ТВК відповідає за виборчий процес. І знову зрив плану – тітушку затримують.

І тоді не проходить і кількох днів, як громада Коцюбинського отримує звернення мера всія Приірпіння Володимира Карплюка, який 16 хвилин (так довго не говорить навіть президент), на тлі золотої стіни (Пшонка-style) говорить текст, який написаний у стилі промови Добкіна. А музика – це просто несмак у стилі імперіалізму.

Тобто не вийшло силою і через рішення ради, не вийшло через переворот, не вийшло через побиття плинути на членів ТВК до нас (не пройшло і 2 років) вирішили звернутися. І при чому як? Відеозвернення. Так прийшов би до людей, зібрав би мешканців, пішов би по дворах, зайшлов би в мій двір і мера б послали далеко-далеко… А так доводиться посилати через Facebook.

Активісти навіть зробили скорочений варіант відеозвернення мера Карплюка, щоб було легше зрозуміти його суть.

Я так розумію, що це вже вінець логіки, перконувати щодо приєднання до Ірпеня Інтернет-аудиторію в 16-хвилинному зверненні. Видно меру не доповіли, що під час опитування навіть ті люди, які підтримують Нові обличчя за приєднання до Ірпеня не висловилися. 0 голосів.

Карплюк отримав відповідь від громади доволі прямолінійну.

Тому, якщо хтось ще думає, що активісти б’ють самі себе або що є якась нівєдома 3 сила, я можу сказати, що в мене було 3 версії. І я після того, що почула на суді й відеозвернення Карплюка розцінюю напад на голову ТВК, як спробу взяти під контроль незалежну теритоіральну виборчу комісію, впливати через залякування і тиск задля реалізації плану дерибану, який виношується з 2008 року.

Єдине, що не врахували “стратеги” – може, вони і не змінилися, але за ці майже 10 років Коцюбинське еволюціонувало. І коли нова кров отримає право голосу – Ви про більшість можете забути. Я завжди казала – Ваше політична смерть буде від Ваших же мрій. Забудували мале селище висотками – в них оселяться недурні люди. Вони хоч і не знають всієї історії, але за кіло гречки їх не купиш. З плакатами в Ірпінь в очікуванні матеріальних подачок вони не поїдуть.

Вони якщо вийдуть з плакатами – то з власної волі. І кожен з них зможе аргументувати, чому прийшов з протестом міністру, прес-секретареві чи керівнику головного управління.

Коли хтось з активістів ірпінських під час протестів під Кабміном заявив, що ми маємо бути з Ірпенем, знайти їм міського голову і депутатську більшість я пишалася, що наша депутатка Олена Сокотюк їм сказала:

“Ваша громада – Вам і голову шукати. У нас своя є – нам чужого не треба. Нам не треба Ваш Ірпінь”.

Все, що хочу сказати громаді Ірпеня – ми тікаємо не від Карплюка (не буде він – ви народите іншого дракона, який буде так само для нас небезпечний), це все одно що думати, що як не стане Путіна буде легше – путінів народжує народ. Ми тікаємо від того, що громада, яка хоче щось будувати, не може спромогтися кристалізувати лідерів, дивиться на нас і каже – найдіть нам голову, дайте депутатів… З таким підходом Ірпінь в рази небезпечніший. Ми не просили когось знайти нам голову чи депутатів.

Щоб виховати достойних депутатів – треба працювати років 5, щоб виховати голову треба працювати років 10. І це не має робити хтось інший. Кожна громада має вирішувати проблеми свого самоврядування сама. Слово самоврядування – означає врядуємо (куреємо) самі. Самі = Коцюбнське без Ірпеня, Ірпінь без Коцюбинського. Ми можмо виключно поділитися досвідом.

Колись Микола Хвильовий сказав гасло “Геть від Москви”. Повірте, для Коцюбинського гасло “Геть від Ірпеня” звучить після побиттів і бездіяльності правоохоронної системи як ніколи актуально.

Авторка: Ірина Федорів, журналістка та мешканка селища Коцюбинське