Чому Ляшко дав зелене світло на вирубку лісів в Україні?

0

Кримінальна відповідальність за вирубку лісу настає лише тоді, якщо завдані збитки становлять близько 2 млн гривень. У всіх інших випадках ті, хто нищать ліси, платять як за адмінправопорушення до 25 000 гривень. Виходить, що можна нищити ліси гектари за гектарами і платити копійки – адмінштрафи. Активістам Приірпіння, де за сприяння місцевої влади забудовники винищують зелені легені Київщини, стало цікаво, хто і коли вніс зміни в законодавство і дав зелене світло дерибанникам і забудовникам.

Як виявилося, депутати Верховної Ради у вересні 2018 року ухвалили Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів”.

Ініціатором цього законопроекту став кандидат у президенти та лідер “Радикальної партії” кнопкодав та фігурант антикорупційних розслідувань Олег Ляшко. Ще 9 нардепів значаться як співавтори.

Більшість голосів за цей Закон дали нардепи від партій БПП, “Народний фронт“, “Самопоміч“, “Опозиційний блок” та “ляшківці“.

Серед інших зміни були внесені до ст. 246 ККУ “Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу”.

Зокрема, була збільшена сума штрафу за незаконну порубку – від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Примітно, що в попередній редакції цього закону сума штрафу була від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, штраф за незаконну порубку зріс від 300–500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 1000–1500 неоподаткованих мінімумів.

При цьому, при нарахуванні штрафу неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 грн.

Найбільше, скільки може заплатити правопорушник за незаконну порубку – це 25,5 тисяч гривень.

Але найцікавіша зміна, за яку проголосували народні депутати, це підрахування “істотної шкоди”, нанесеної довкіллю. Зауважимо, що в попередній редакції ст. 246 розмір “істотної шкоди” взагалі не був обрахований.

“У цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів”, – йдеться в новій редакції ст. 246 на офіційному сайті Верховної Ради.

Зрада криється в тому, що в даному випадку неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить не 17 грн, а 960,5 грн, що прирівнюється до суми соціальної пільги.

Роз’яснення, чому неоподатковуваний мінімум доходів громадян в кримінальному та адміністративному законодавстві встановлюється на рівні податкової соціальної пільги є в Перехідних положеннях Податкового Кодексу України:

“Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року”.

Про це громаді Бучі повідомив прокурор Ірпінської прокуратури Максим Роговенко, коли його запитали, чому прокуратура програла апеляцію по арешту земельної ділянки в Бучі за адресою вул. Лісова, 1-а, на якій було вирубано близько 100 дерев. Саме ця земельна ділянка, згідно з таксаційним описом, знаходиться в межах Бучанської лісової дачі.

Щоби порахувати мінімальну істотну шкоду, через яку настає кримінальна відповідальність, треба 2 тисячі помножити на 960,5 грн. Виходить 1 млн 921 тис. грн.

Отже, лише у випадку, якщо істотна шкода перевищує 2 млн грн, зловмисник нестиме кримінальну відповідальність. Зверніть увагу – він сплатить за це найбільше 25,5 тис. грн.

Журналісти ЧЕСНО намагалися дізнатися в Олега Ляшка, що стало причиною для таких правок до закону, але на телефонні дзвінки кандидат у президенти не відповідає. У парламенті, де він має працювати, Ляшка не знайти. Як і більшість кандидатів у президенти, які прогулюють засідання Верховної Ради, Ляшко там теж не з’являється.

Варто нагадати, що Ляшко у  2008 році та ще кілька його однопартійців, зокрема, Олексій Ленський та Олексій Кириченкоотримали у власність земельні ділянки державного лісового фонду у місті Буча.

Зараз ці землі повернуті Постановою Верховного Суду у власність держави.

Міський голова Бучі екс-“регіонал” Анатолій Федорук, якого судять за розкрадання лісу в особливо великих розмірах, подарував цю землю “ляшківцям”, імовірно, за виділення субвенцій місту на суму 20 млн грн та інші “послуги”, зроблені політиками.

Можемо припустити, що дружні стосунки Федорука та Ляшка й лягли в основу закону, який дозволяє нищити ліси й не нести за це кримінальну відповідальність.

Екологи про проблему, яка виникла після законотворчої ініціативи Ляшка, знають і переконані, що такий закон – це наслідок некомпетентності влади.

“Це абсолютна безграмотність нардепів, Адміністрації Президента, науково-експертного та юридичного управління Верховної Ради. Чинне законодавство України встановлює норму мінімуму неоподаткованих доходів громадян для обрахування штрафів та іншого – 17 грн, а для кримінального законодавства – в розмірі податкової соціальної пільги, тобто в розмірі 960 грн. Депутати цього не знали, не догледіли. До того, як закон був прийнятий й відправлений на підпис президенту, президент його повернув, дав свої зауваження. В цей період юристи, лісівники, активісти писали, що ця норма призведе до таких-от випадків, але вони були проігноровані”, – розповідає еколог Петро Тєстов.

“Я регулярно зустрічаю в реєстрах судових рішень випадки, де, наприклад, людина провела незаконну рубку, порахували їй збитки 500 тис. грн, конфіскували техніку, якою вона це робила, арештували деревину, а потім у січні цього року приймається відповідним судом Постанова, що у зв’язку з тим, що Кримінальний кодекс має зворотну дію у випадках, якщо це стосується пом’якшення покарання, справа закривається, людина вважається невинною, бо ці порушення тепер кваліфікуються як адміністративні”, – додає Тєстов.

Еколог переконаний, що цю проблему можна виправити внесенням відповідних змін в Кримінальний кодекс України. Він наголошує, що є декілька законопроектів, які ці зміни хочуть внести, в залежності від бажання народних депутатів. На думку експерта, їх швидко можна прийняти в першому й другому читанні й підписати. Тєстов зауважив, що автор одного з законопроектів – Сергій Кіраль, який був одним із співавторів закону, що призвів до цих проблем.

Депутат від “Самопомочі” Сергій Кіраль у коментарі Руху ЧЕСНО зазначає, що депутати помилилися, коли голосували за зміни до ст. 246:

“Дійсно, є така проблема, завдяки тому, що нашу увагу на цю проблему звернули екологи та активісти. Ми цю проблему зараз вирішуємо, більше того, я її озвучив ініціаторам цього законопроекту – пану Віктору Галасюку і, сподіваюся, він з Ляшком це проговорили. І вони говорять, що вони не свідомо це зробили і що це насправді помилка. Те, що для цього закону неоподаткований мінімум доходів громадян не 17 грн, а 890 – це такий нюанс, що навіть фаховий юрист не одразу в цьому розбереться. Тому, я вірю в добро і будемо вірити, що це була дійсно помилка і її просто потрібно виправити”.

“У нас є два варіанти руху – є законопроект №5504народного депутата Остапа Єднака, який стосується наведення порядку в деревообробній галузі і з вирубкою лісів, він вже пройшов комітет Кожемякіна і як варіант можна спробувати між 1 і 2 читанням просто внести зміни до відповідної статті і вирішити цю проблему. Другий варіант – це реєструвати новий законопроект і відповідно, проходити знову комітет Кожемякіна і так далі. Тобто, це більш триваліший процес. Тобто, оці два варіанти ми зараз розглядаємо в активному спілкуванні з професором Хавронюком з Києво-Могилянської академії, який нам радить як краще діяти. Я думаю, що це питання буквально навіть цього тижня, щоб ми визначилися”, – додає Кіраль.

Журналісти ЧЕСНО звернулися за коментарем до Генпрокурора Юрія Луценка й поцікавилися, як прокуратура відреагувала на цей закон.

У Генпрокуратурі повідомили, що зміни до ст. 246 істотно вплинули на розкриття злочинів, пов’язаних з незаконною порубкою, внаслідок чого збільшилася кількість закритих кримінальних проваджень за фактом незаконної порубки лісу. Луценко запевнив, що планує звернутися до нардепів з вимогою скасувати норму про розмір істотної шкоди.

“Цей закон істотно звузив можливість ефективного реагування прокурорів та органів влади на факти незаконної порубки. Через внесення змін в наведену статтю в частині розміру істотної шкоди фактично відбулася декриміналізація суспільно небезпечного діяння, яким є незаконна порубка дерев. Вважаю це таким протиправним діянням, що за своїми об’єктивними властивостями представляє більш високу суспільну небезпеку для держави та суспільства і вимагає застосування до злочинця відповідних заходів покарання. Адже адміністративні проступки відрізняються від злочинів меншим ступенем суспільної небезпеки, відсутністю великої шкоди для суспільства, яку завдають йому злочини”, – говорить Генеральний прокурор УкраїниЮрій Луценко.

“Світовий досвід показує необхідність більш суворого ставлення до незаконної порубки лісу. Генеральна прокуратура буде ініціювати звернення до народних депутатів з вимогою скасувати норму про розмір істотної шкоди. Адже здоровий глузд нам підказує, що не може наступати кримінальна відповідальність лише після того, як сума збитків сягне 2 млн грн. Виходить тоді, що зловмисники,  які знищують зелені зони, будуть вирубувати ліси ділянка за ділянкою, а в результаті платитимуть штрафи й відповідатимуть за адміністративні правопорушення”, – додає Луценко.

Народна депутатка Ольга Черваковаяка допомагає громаді Приірпіння захищати ліс, вважає, що скасування норми про розмір істотної шкоди, про яке говорить Луценко, – навпаки більш швидкий, дієвий і ефективний шлях, ніж прийняття законопроекту 5504.

 

Цей законопроект, який має близько 40 сторінок порівняльної таблиці, буде дуже довго проходити через сесійну залу, оскільки він торкається дуже широкого кола правовідносин (відновлення лісів, пожежна безпека тощо). І він однозначно піде на друге читання, бо через те, що з 2016 року він дещо морально застарів, в нього треба буде вносити поправки. А це – нешвидкий процес, навіть якщо ми проголосуємо за скорочену процедуру підготовки до другого читання, лише внесення поправок – це 2 тижні. Потім підготовка комітетом до другого читання. Отже, оптимістичний прогноз, коли може бути ухвалено цей законопроект – не раніше, ніж за місяць після першого читання. Це якщо цей закон “під шумок” не повалять забудовні лобісти, прикриваючись бардаком при обговоренні інших норм, які навіть не стосуються розмірів істотної шкоди”– каже депутат.

На думку Червакової, навіть за наявності політичної волі до швидкого реагування, прийняти законопроект 5504 в першому читанні найближчого пленарного тижня не вдасться, оскільки парламент три тижні розглядав поправки до мовного закону, розглянув лише трохи більше половини. А згідно Регламенту, депутати не можуть розглядати інші питання, поки не прийнято рішення по законопроекту, який обговорюється.

А це все – дорогоцінний час, який грає проти державного інтересу. Лісові клептомани за цей час можуть накоїти дуже багато біди. Я вважаю, що треба вносити окремо поправки в ККУ та КУпАп, реєструвати маленький технічний законопроект, про який говорить Луценко, і який буде стосуватися лише виправлення цієї прикрої помилки щодо істотної шкоди. Такий законопроект не викличе жодних заперечень і політичних дискусій. Далі – просити профільний комітет ВР рекомендувати його одразу за основу і в цілому. Тільки так можна трохи пришвидшити цей процес. Бо, на жаль, в передвиборчий період у парламента дуже низька динаміка проходження законопроектів і дуже висока схильність до політизації будь-якого процесу”, – додає Червакова.

Окрему увагу варто звернути на Постанову 2008 року “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу”, підписану ще прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко. Саме за цією постановою обчислюється шкода, заподіяна лісу.

Згідно з цієї постановою, за незаконно знищене дерево, діаметром 50 см, зловмисник заплатить усього 3109 грн. За кожне 1-сантиметрове перевищення 50-сантиметрового діаметра – 105 грн.

Нагадаємо, екологічна інспекція провела обстеження на земельній ділянці в Бучі поблизу тенісного клубу “Кампа”, на якій орендар ТОВ “Комфорт ЛТД”  24 вересня без жодних дозволів вирубав живі дерева, й нарахувала біля 200 тис. грн збитків.

Як відомо, зокрема через цей закон на земельну ділянку, яка належить до земель державного лісового фонду в Бучі, прокуратура не може накласти арешт й зупинити незаконне будівництво.

Олена Жежера Авторка: Олена Жежера, журналістка ЧЕСНО, ГО ЦентрUA

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539